Особливості роботи шкільного логопункта в рамках експерименту

«Початкова школа XXI століття» - останнім часом приділяється багато уваги цьому проекту. Підвищений інтерес педагогів до даного нововведення не випадковий, оскільки авторським колективом вирішуються актуальні питання для початкової школи.

• Які пріоритетні напрямки?
• Що таке розвиток молодших школярів?
• Як і на будь психічних процесах потрібно будувати навчання в першому шкільному ланці?

Сьогодні будь-який сучасний педагог, який працює з дітьми, повинен не тільки чітко розуміти ту роль, яку відіграє школа у всебічному розвитку особистості, а й відчувати, зберігати індивідуальність кожної дитини. Педагог повинен бачити, що учень молодшого шкільного віку XXI століття відрізняється від однолітків XX ставленням до навчальної діяльності. Це означає, що молодший школяр змінює сам себе, володіє вміннями самонавчання та саморозвитку.

Навчання будується з урахуванням психологічних особливостей та можливостей молодшого школяра, його індивідуальності і здібностей.

Методика вивчення предмета орієнтується на загальний розвиток дитини, формування навчальної діяльності, заповнення його емоційної і духовної культури.

Навчання будується на основі диференціації, що дозволяє враховувати індивідуальний темп просування школяра, коригувати виникаючі труднощі, забезпечити підтримку його здібностей.

Спираючись на пріоритетні цілі навчання, необхідно використовувати сучасний погляд на організацію роботи логопедичного пункту. Логопедичний пункт - це не тільки виправлення мовних порушень та надання допомоги учням у розвитку усного та писемного мовлення. Перед логопедом стоїть завдання розробити для кожної дитини індивідуальну стратегію корекційно-педагогічного впливу, при цьому диференційований підхід повинен враховувати не тільки структуру порушення, а й індивідуальні психологічні особливості школяра з мовним порушенням. Перш за все, це особливості динаміки поведінки і діяльності, що залежать від таких факторів, як психологічний стан, мотивація, здібності, своєрідність набутого досвіду навчальної діяльності, емоційна і загальна активність.

З досвіду минулих років я спостерігала збільшення кількості учнів з мовним недорозвиненням. Потрапляючи в загальноосвітню школу, такі діти стають неуспішними учнями тільки через свого аномального розвитку.

В нашій школі створені умови, необхідні для навчання і виховання дітей з мовними порушеннями. При вступі до школи вони обстежуються, проходячи психолого-логопедичну діагностику, і за рекомендаціями фахівців навчаються за різними програмами.

Дітям з легким мовним недорозвиненням пропонуються навчальні програми «Школа 2000-2100», «Гармонія» і виявляється логопедическое супровід. За даними програмами планується спільна робота вчителя і логопеда над розвитком фонетичної сторони мови, словотвору, словозміни, лексики. У виправленні мови діти з фонетико-фонематичним недорозвиненням, як правило, домагаються швидких позитивних результатів. Діти в процесі навчання знайомляться зі звуковою системою мови і формуванням фонетичних умінь. Через індивідуальний і комплексний підхід до кожного школяра можна підібрати потрібну для нього програму і методи корекції для успішного і бажаного навчання.

Після вивчення програми навчання виникала необхідність у зміні планування логопедичної діяльності, форм роботи:

• Зону найближчого розвитку дитини. - Необхідна база для засвоєння нових знань: наприклад, при вивченні звуків мови дитина повинна володіти правильною вимовою досліджуваних звуків, вміти чути, розрізняти, виділяти їх.
• Змінити погляд на роботу за звуковим складом. Звуки мови розглядати як матеріал мови, а не окрему одиницю мовлення.
• Узгодити логопедичну корекцію з планування навчального заняття вчителя.
• Використовувати спадкоємність в роботі зі службами супроводу.

Для даної категорії дітей заняття проводимо щодня як у логопеда, так і у психолога, індивідуально і в групах. Крім того, ефективною формою роботи виявляється робота в парах. Це спонукає дитину до активної мовленнєвої діяльності, формує позитивну установку дитини на участь у корекційних заняттях, включає його в спільну діяльність з логопедом - у дитини з`являється бажання і можливість її здійснювати.

Взаємини між логопедом і дитиною встановлюю на принципах доброзичливості, взаємодопомоги, співробітництва, відсутність примусу. Дитині надаю можливість вибрати один із запропонованих логопедів видів діяльності. Надаю будь-яку попереджає труднощі і помилки допомогу. Обов`язково підтримую інтерес до нової ситуації, можливість за допомогою логопеда виконати те, що не виходить в класі. Прагну до того, щоб розуміння необхідності добре виконати завдання переходило у внутрішню потребу дітей. При роботі з дітьми, що мають мовні порушення, мною використовуються різноманітні методи і прийоми. Найбільш ефективний результат допомагають досягти наступні:

• Використання наочних моделей і наочного моделювання (Ельконін Д.Б., Журова Л.Є.). У роботі використовую сигнальні схеми, які допомагають дати характеристику будь-якого звуку, моделі голосних, приголосних зі схематичною артикуляцією положення губ, шифровки для обігравання звукового аналізу слів, складові доріжки, фішки, цифровий ряд, склади-під`їзди, слово-будинок, дерево родинних слів, що ростуть від одного кореня, «живі» слова, скарбничка нових слів, піктограми та ін.
• Розвиваючи уявлення дітей про буквених позначеннях мовних звуків, я використовую головоломки зашифрованих букв, впізнання букв, вирізаних з різного матеріалу (фольга, метал, пластмаса, папір, дріт), обведені пальцем без зорової опори. Викладання букв з паличок, шнура, квасолі.
• У процесі виконання завдання приділяю увагу організації творчої пошукової діяльності дітей. Уявляю ланцюжок послідовно ускладнюються проблемних ситуацій. У дитини з`являється можливість участі в пошуку способу вирішення поставленої проблеми. Допомога педагога поступово зменшується. Наприклад, знайомство на практичному рівні з прикметником, дієсловом, самостійний аналіз мовних висловлювань, конструювання фраз, текстів та ін.

Фрагмент заняття.

Тема: «Звук-буква».
цілі:

• Розвиток артикуляції праксису через оральний, зоровий, акустичний контроль;
• Розвиток тактильно-кінетичних відчуттів при роботі з буквами.

матеріал: Наочні моделі голосних звуків, схема акустико-артикуляційного образу звуку.

Інструкція:

«По беззвучної артикуляції моделі визнач звук. Правильно промов його з певним завданням: зі збільшенням сили голосу, з питальній інтонацією, з інтонацією радості, за ритмом I-III ».
«Дізнайся букву» - робота в парах.
Сидить ззаду дитина «пише» на спині іншого пальцем будь-яку букву, той відгадує.

«Змалюй букву тілом» (по Власової «Логоритміка»)

В ході навчального експерименту учні початкових класів з ОНР можуть використовувати свої знання в нестандартних ситуаціях, самостійно виконувати будь-яке завдання творчо, аналізувати результати своєї діяльності - це вказує на позитивну динаміку в розвитку мовних і немовних функцій.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!