Організація психологічної допомоги дітям з проблемами мовного розвитку

В силу різних причин в даний час велика кількість дітей зазнають труднощів в освоєнні шкільної програми. обстановки, різке погіршення соціально-економічних умов. Серед майбутніх першокласників, психічний розвиток яких характеризується як вікова норма, половина дітей має передумови для виникнення труднощів при навчанні в школі. Серед причин, що призводять до неуспішним навчання, найбільш часто зустрічаються негрубі мовні розлади. Як правило, з такими дітьми працюють логопеди. Разом з тим існує думка (А. Н. Корнєв), що навіть легкі мовні розлади супроводжуються несформованістю деяких приватних психічних процесів, що викликає певні труднощі при засвоєнні шкільної програми. У зв`язку з цим ми припускаємо, що ефективність корекційної роботи з дітьми, що мають легкі мовні розлади, буде значно вище при організації спільної діяльності логопеда та психолога. Саме такий підхід існує в роботі фахівців ППМС центру Приморського району при роботі з дітьми, що мають негрубі мовні розлади. Перед психологом в даній роботі були поставлені наступні завдання:

1. Корекція порушень гностичних функцій: уваги, пам`яті, окремих видів мислення, орієнтування в часі і в просторі, а також симптомокомплексу сукцессивной недостатності.

2. Корекція особистісної сфери: розвиток мотивації до пізнавальної діяльності, формування адекватної самооцінки, розвиток комунікативних навичок, усунення тривожності.

3. Вироблення адекватного уявлення батьків про дитячі можливості, навчання батьків методикам роботи з дітьми.

Корекційно-розвиваюча робота психолога і логопеда проводилася паралельно. Зміст цієї роботи, її спрямованість взаємно погоджувалися. Заняття психолога проводилися у вигляді спільних тренінгів для дітей та батьків. У групи підбиралися діти приблизно одного віку і з подібними станами. Разом з дітьми працювали їхні батьки, виконуючи ті ж завдання. Кожна група була психотерапевтичної. При цьому переслідувалися і досягалися такі цілі: поліпшувався характер взаємодії між батьками і дітьми, так як дорослі мали можливість спостерігати за своїми дітьми на моделі навчальної діяльності, могли помітити основні труднощі і вчилися надавати необхідну дозовану допомогу. В таких умовах діти могли розслабитися, стати більш впевненими в собі, перестати боятися невірної відповіді, змогли побороти нерішучість, а деякі, навпаки, вчилися бути більш терплячими, вислуховувати відповіді товаришів. Успіх кожної дитини обов`язково заохочувався. У програмі роботи групи передбачалися домашні завдання. Це дозволило при роботі протягом однієї години в тиждень психолога і двох годин в тиждень логопеда домогтися позитивних результатів.

За відгуками самих батьків діти стали більш уважними, стали відчувати менше труднощів при заучуванні матеріалу, покращився розуміння шкільної програми. Крім того, у дітей значно підвищилася мотивація до навчання, з`явився інтерес до навчання, впевненість в собі, зник страх перед виконанням домашніх завдань, знизилася тривожність при спільною роботою з батьками.

Подібна організація корекційно-розвиваючої роботи допомогла логопедам значно підвищити результативність занять, не збільшуючи їх кількості. Як наслідок, підвищилася успішність в школі. Діти, які були серед двієчників, з основних предметів отримали задовільні, а деякі з них гарні оцінки.

Кузнєцова О.В., Орлова В.В., Савченко Л.З.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!