Динаміка інтелектуальної діяльності дітей в умовах комплексного супроводу

Метою нашої роботи стало лонгитюдное дослідження становлення інтелектуальної діяльності вихованців Красноярського крайового центру психолого-медико-соціального супроводу (КЦПМСС), які надійшли до нашої установи з грубими відхиленнями у розвитку. Моніторинг розвитку дитини здійснюється шляхом його повторних психологічних педагогічних, клінічних обстежень, які допомагають коригувати індивідуальну програму супроводу. Обговорення результатів моніторингу проводиться на регулярних психолого-медико-педагогічних консиліумах (за участю лікаря-психіатра). Робота консиліуму полягає постановці в функціонального діагнозу. Це служить підставою для уточнення індивідуалізованих рекомендацій по корекційно-розвиваючої роботи.

Медичні огляди невропатолога, ортопеда, кардіолога, окуліста, ЛОР-лікаря здійснюються мінімум двічі на рік. Весь педагогічний персонал працює з урахуванням рекомендацій даного лікаря. Взаємодія вчителя і вихователя, педагогів і психолога здійснюється в традиційній формі заповнення щоденників спостереження. Психолог, знайомлячись з цими записами, надає своєчасне психотерапевтичний вплив на дитину.

На нашу думку, така взаємодія фахівців КЦПМСС дозволяє створити хороші умови для корекції численних недоліків у розвитку дітей. Для підтвердження даної гіпотези ми відстежували динаміку формування інтелектуальної діяльності у 80 дітей, які перебувають в нашій установі три - вісім років.

Всі діти були з вкрай обтяженим біологічним і соціальним анамнезом. Всім дітям були виставлені неврологічні діагнози: наслідки перинатального пошкодження головного мозку, натальная травма. У 25% дітей виявлявся гіпертензійного синдром, у 10% - груба вогнищева симптоматика, у 10% були важкі мовні порушення через псевдобульбарной дизартрії, ринолалии. Всі вони були позбавлені батьківського піклування, раннє їх розвиток протікало в украй несприятливих умовах.

При первинному обстеженні підсумкова оцінка сформованості пізнавальної діяльності не дозволяла віднести 20% дітей до першого (найнижчого) її рівня. Вони не могли виконувати завдання навіть при повному розгортанні орієнтовної основи дії, повторити цю дію за подражанію- їх діяльність була зовсім непродуктивною і представляла собою стереотипні і безглузді дії. Психометричні оцінка інтелекту показувала помірну розумову відсталість. Ці діти були включені в першу групу.

У 15% дітей результати обстеження були значно кращими. Вони вже в достатній мірі усвідомлювали мету виконуваних дій, але орієнтувалися тільки на результат діяльності, залишаючи спосіб її досягнення без уваги. Психометричні оцінка показувала прикордонну інтелектуальну недостатність. Дані діти включені в третю групу.

Решта 65% обстежених зайняли проміжне становище. Їх привертав сам процес діяльності, необхідний результат усвідомлювався недостатньо, тому при виконанні завдань методик спостерігалася маса помилок, психометричні оцінка була в зоні легкої розумової відсталості. Ці випробовувані склали другу групу.

З усіма дітьми проводилася індивідуальна і групова корекційно-розвиваюча робота. Результатом її була значна динаміка в інтелектуальному розвитку. Уже через рік дітей з вкрай низьким рівнем сформованості пізнавальної діяльності не було, а діти, що увійшли в третю групу, стали успішно засвоювати навчальну програму. Певна частина дітей з другої групи також дала хорошу динаміку.

Подальше спостереження показало, що динаміка розвитку в перший рік після надходження в нашу установу є прогностічной для подальшого розвитку. В цьому плані значущий перехід дитини до другої групи (для прогнозу успішності його навчання за програмою школи VIII виду) і до третьої групи (для прогнозу успішності навчання за програмою школи VII виду). Подальше навчання підтвердило правильність прогнозу: ті діти, які дали значну динаміку на першому році, засвоювали програми на хорошому рівні успішності, інші - на задовільному. Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що постановка функціонального діагнозу є обов`язковим умовам моніторингу розвитку дитини. Практичним же висновком є доказ ефективності системи роботи, організованої в КЦПМСС для корекції порушень розвитку у депривованих дітей.

Діанова Ю.Б.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!