Психолого-педагогічний супровід вихованців притулку

В даний час масштаби проблеми безпритульності неповнолітніх придбали стійку тенденцію до збільшення. Одним з варіантів її вирішення на сьогодні є розширення мережі установ, що спеціалізуються на роботі з дітьми, позбавленими тимчасово або постійно батьківського піклування. Серед них соціальні притулки, соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх, центри допомоги сім`ї та дітям та ін.

Специфіка організації різних аспектів реабілітаційного процесу в подібних установах відображена в ряді психологічних і педагогічних досліджень: торбині М.Б., Лопатин В.І., Вершиніної В.В., Дорожкіної О.А., синяви Є.Б. У них розглядаються, перш за все, умови, необхідні для успішної соціально-педагогічної реабілітації, і представлені моделі психолого-педагогічної допомоги неповнолітнім в соціально-реабілітаційних центрах.

Питання, пов`язані з наданням психологічної допомоги дітям, які перебувають в притулках, на наш погляд, висвітлені в науковій літературі недостатньо. Необхідність цього викликана специфікою організації діяльності в даній установі.

1. Перебування неповнолітніх в притулку обмежена за часом (на відміну від дитячого будинку, воно становить від декількох тижнів до 1 року).

2. Притулок функціонує в стаціонарному режимі (на відміну від соціально-реабілітаційного центру).

3. Батьки вихованців притулку перебувають в процесі позбавлення батьківських прав або ситуації, близької до цього.

Виходячи з цього, першочерговим завданням у діяльності психолога притулку є компенсація психічного розвитку дитини, що має великий психотравмуючий досвід. Необхідно відзначити, що дана робота будується з урахуванням принципів толерантності у взаємодії і комплексного підходу до вирішення реабілітаційних завдань (за участю різних фахівців установи).

Ситуація вилучення з сім`ї і приміщення в притулок для більшості дітей є стрессогенной. Тому психологічний супровід на даному етапі має на меті створення умов для більш м`якої адаптації до нових соціо-культурних умов.

Отримання цілісної картини про розвиток дитини - запорука успішності подальшої реабілітаційної роботи. Для цього протягом місяця з моменту надходження дитини проводиться комплексне психолого-педагогічне обстеження інтелектуального, особистісного та емоційного розвитку. За даними обстеження, проведеного психологами Кстовского соціального притулку в 2004 році, 81% дітей мають проблеми в розвитку інтелектуальної сфери, 61% - у сфері спілкування, 91% - в емоційно-особистісній сфері. Ці особливості лежать в основі розробки індивідуальної програми психолого-педагогічної реабілітації.

Визначення оптимальної форми життєустрою випускника притулку, що сприяє підтримці позитивних змін в особистості дитини, - одне із завдань реабілітаційного процесу. 90% дітей повертаються в сім`ю (за даними Кстовского притулку). Але позитивний результат в роботі з багатьма сім`ями носить нестійкий характер. Тому, на наш погляд, найважливіше завдання, що стоїть перед психологом, підвищення захисних механізмів особистості, що сприяють розвитку навичок копінг-поведінки в ситуації різного роду провокації. Найчастіше вихованці притулку мали досвід вживання психоактивних речовин. Робота по позбавленню від залежності передбачає спільну участь психолога і нарколога.

У разі неможливості з яких-небудь причин повернення в сім`ю психолог спільно з педагогами притулку намагаються надати максимальну підтримку дитині при перекладі в інший дитячий заклад (корекційно-допоміжну школу-інтернат, дитячий будинок). По можливості, його супроводжують при переселенні, вручають буклет з координатами притулку, систематично організовуються спільні заходи.

Після повернення дитини в сім`ю психологічний супровід не закінчується. Протягом року психолог спільно з соціальними педагогами бере участь в патронажі сімей випускників. Але постійна можливість відстежити перебіг процесу ресоціалізації в цьому випадку обмежена в силу об`єктивної нестачі часу. Тому, проблема психолого-педагогічного супроводу випускників притулку є в даний час актуальною. Її подальше рішення з залученням фахівців установ, в які діти надходять по виході з притулку, дозволило б зняти запит з боку сімей, діти яких неодноразово надходять до притулку.

Сисорова О.Ю.