Психологічні особливості соціальної адаптації в ранньому віці

Адаптивні можливості дитини раннього віку обмежені, різкий перехід в нову соціальну ситуацію і тривале перебування в стресовому стані можуть привести до емоційних порушень або уповільнення темпу психофізичного розвитку. Дослідники (Р. В. Тонкова-Ямпільська, Н. Д. Ватутіна, Г. М. Ляміна, Л. Н. Павлова) виділяють кілька основних підходів до адаптації дітей, що надходять в дошкільні установи: біологічний, соціально-психологічний, психолого-педагогічний та ін.

Однак інтерес до даної проблеми сучасних дослідників пов`язаний вже не з класифікацією підходів до адаптації і визначенням її особливостей, а з виявленням факторів, що впливають на ефективність або неефективність адаптації. Нами був проведено пілотажно дослідження психологічних особливостей протікання адаптації дітей, вперше надходять в дошкільний навчальний заклад. При цьому ми розглядали два типи дошкільних установ: дитячий сад з регулярним психологічним супроводом (ГДОУ ЦРР - д / с № 111 Санкт-Петербурга) і без регулярного психологічного супроводу вихованців (МДОУ ЦРР - д / с № 134 м Твері).

В якості діагностичних методик ми використовували діагностичні таблиці програми "З дитинства отроцтво" (Мир раннього дитинства: Посібник для батьків і вихователів з формування здоров`я, виховання і розвитку дітей від 2 до 3 років / Т. Н. Доронова, Л. Г. Голубєва і ін. М., 2005), листи адаптації, матеріали бесід з батьками. Таким чином, ми досліджували характер адаптації дітей раннього віку на базі ГДОУ ЦРР - д / с № 111 Санкт-Петербурга в 2008-2009 навчальний році, в якому брали участь 25 вихованців віком від 2 до 3,5 років. Нами було виявлено, що в кінці адаптаційного періоду при регулярному психологічному супроводі легкий характер адаптації мали 63% дітей, середньої тяжкості 24% дітей і важкий 13% дітей, т. Е. 37% дітей було необхідно подальше психологічний супровід. Ці результати можна зіставити з даними проведеного нами раніше дослідження характеру адаптації дітей раннього віку на базі МДОУ ЦРР - дошкільного навчального закладу № 134 Твері в 2007-2008 навчальному році. У дослідженні брали участь 25 вихованців віком від 2 до 3,5 років. В кінці адаптаційного періоду без регулярного психологічного супроводу легкий характер адаптації мали лише 25% дітей, середньої тяжкості - 50% дітей і важкий - 25% дітей, т. Е. 75% дітей було необхідно подальше психологічний супровід. Це на 38% більше, ніж за умови регулярного психологічного супроводу.

Таким чином, ми можемо припустити, що регулярне психологічний супровід дитини, вперше надходить в дошкільний навчальний заклад, дозволяє зробити процес його адаптації до нових соціальних умов більш швидким і легким.

У своєму дисертаційному дослідженні ми плануємо аналізувати наступні параметри, що характеризують процес адаптації дітей до нових соціальних умов:

* Рівень емоційного розвитку (емоційний фон, вираженість емоцій, емоційна рухливість);

* Рівень мовної активності;

* Відношення до освітньої установи;

* Ставлення до оточуючих і характер взаємин з однолітками.

У дослідженні візьмуть участь діти від 2 до 3,5 років, які відвідують ГДОУ ЦРР - д / с №111 з психологічним супроводом в кількості 50 осіб в якості експериментальної групи і діти, які відвідують звичайний дитячий сад - 50 осіб в якості контрольної групи.

Одним із завдань нашого дослідження є створення комплексної програми, спрямованої на оптимізацію процесу адаптації дітей до нових соціальних умов. Одним з найважливіших напрямків нашої роботи також стане залучення батьків до процесу педагогічних спостережень за розвитком дитини і формування активної позиції батьків по відношенню до процесу адаптації дітей.

Баранова Н. Е.