Адаптація до дитячого садка - психофізіологічний аспект

Проблема адаптації дітей до дитячого садка в силу своєї актуальності і важливості є досить добре вивченою у вітчизняній психології. Однак проведене нами дослідження з метою вивчення механізмів психофізіологічної адаптації висвітило деякі нові аспекти даної проблеми. У дослідженні взяло участь 164 дитини у віці від 1 року 11 місяців до 2 років 6 місяців, які вперше прийшли в 18 дитячих садків Кіровського району м Пермі. В якості діагностичного инструмен Тария виступили "Карта адаптації дитини до ДОП" і "Поведінкова адаптація дитини до ДОП" (А.Остроухова). Дослідження проводилося у вересні-жовтні 2002 р щодня в 2 етапи: протягом перших двох тижнів відвідування дитиною ДНЗ, протягом тижня після місяця відвідування дитиною ДНЗ. Структура адаптації до ДОП вивчалася за допомогою кореляційного (за Пірсоном) і факторного (обертання Varimax Normolized) аналізів.

При проведенні кореляційного аналізу було виявлено, що всі показники адаптації пов`язані на високому рівні значущості (р lt; .01), тобто адаптація до ДНЗ є комплексним утворенням, в якому всі компоненти тісно взаємопов`язані, і проявляється на всіх рівнях організації інтегральної індивідуальності паралельно.

Найцікавіші взаємозв`язку з параметрами адаптації двох об`єктивних показників дитячого розвитку - віку і групи здоров`я. Ні на високому рівні значущості, ні на рівні гіпотези від віку не залежить ні один параметр адаптації, тобто час вступу дитини в дитячий сад не пов`язане з протіканням адаптації, що суперечить традиційному підходу, в якому вважається, що період

2 роки - 2 роки і 2 місяці є найбільш сприятливим для адаптації до ДОП, а також суперечить підходу, який стверджує, що період 2 роки - 2 роки і 3 місяці найбільш несприятливий.

Група здоров`я виявилася значимо негативно взаємопов`язана з соціальними контактами і сном дитини в дитячому саду. Тобто чим гірше у дитини здоров`я, тим менше він взаємодіє з дитячим і дорослим оточенням в дитячому саду, тим гірше він спить. Крім того, група здоров`я виявилася достовірно негативно взаємопов`язана з загальним індексом адаптації в певні дні - 2, 3, 6, 9, 10. Тобто чим гірше у дитини здоров`я, тим складніше протікає адаптація в середині першого тижня, в перший і останні дні другої . В інші дні протікання адаптації не залежить від загального стану здоров`я дітей. Отже, необхідно особливу увагу до дітей з ослабленим здоров`ям в ці піки погіршення адаптації.

При проведенні факторного аналізу для всієї вибірки дітей виділилося 3 фактора простої структури (критерій максимального виділення), що охоплюють 85% зрозумілої дисперсії. Виділилося 2 найбільш вагомих фактора (по 32% зрозумілої дисперсії):

фактор соціальної взаємодії, в який увійшли з позитивними знаками особистісне спілкування з дорослим і однолітками, гра, мова, індекси адаптації всіх днів другий тижні-

фактор самовідчуття, в який увійшли емоційний стан дитини в ДОУ, прагнення до соціальних контактів (не індивідуально), сон, індекси адаптації всіх днів першого тижня.

Крім того, виділився третій фактор - фактор сну, в який увійшли засинання, тривалість сну і пробудження.

Таким чином, структуру адаптації можна виразити таким чином: в перші дні вступу дитини в дитячий сад найбільш важливим є самовідчуття дитини в групі, яке і визначає перебіг адаптації на даному періоде- згодом акцент переміщається з внутрішнього шару на зовнішнє взаємодія - більш глибокі особистісні контакти і соціальні форми взаємодії, які і починають визначати подальший перебіг адаптації. Окремо, рівномірно пов`язаний з адаптацією протягом усього адаптаційного періоду, знаходиться характер сну дитини. Виходячи з отриманих даних, необхідно вибудовувати роботу по психологічному супроводу дітей в адаптаційний період (зокрема, в тимчасовому аспекті).

Структура соматичної дезадаптації (факторний аналіз серед дітей, хворих в період адаптації) в цілому подібна до структури адаптації, але необхідно звернути увагу на наступне.

Фактор соціальної взаємодії в даній вибірці розділився на два фактори:

заданого взаємодії, в який увійшли гра і мова, індекси адаптації для 6, 7, 8, 9-го днів,

особистісного спілкування, до якого увійшли особистісне спілкування з дорослими і однолітками і індекс адаптації 10-го дня.

Тобто при важкої дезадаптації перехід провідної ролі від внутрішнього світу, що визначає адаптацію, до весняного взаємодії здійснюється поступово - спочатку через задані форми зовнішнього контактування (структурована гра), і тільки потім на вільні особистісні взаємини.

Крім того, виявилася цікава ситуація з днем захворювання дітей в групі "помилково легкої адаптації": чим "легше" протікає адаптація, тим більше прихований період реакції організму. Тобто чим сильніше дитина пригнічує тривогу і напругу, тим більше часу необхідно для проривання останніх назовні. Дана ситуація, крім віддалення в часі піку дезадаптації, посилюється посилюється ілюзією легкої адаптації, що призводить до труднощів у виявленні таких дітей і сильно ускладнює профілактичну роботу з даною категорією дезадаптантов. Необхідна додаткова цілеспрямована система відстеження та виявлення подібних дітей.

Дані моменти необхідно враховувати при вибудовуванні психологічного супроводу дітей з важкими формами дезадаптації.

Ротманова Н.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!