Діагностика рівнів соціальної адаптації старших дошкільників

Формування соціально адаптованої особистості є однією з актуальних завдань сучасності. Роботу щодо соціальної адаптації особистості слід починати якомога раніше, так як якості, щеплені з дитинства, завжди виявляються дуже міцними і активно впливають на весь процес подальшого розвитку особистості (А.Г. Харчев). Велику роль у формуванні соціально адаптованої особистості грає освітнє середовище дошкільних установ.

Проблема адаптації є об`єктом міждисциплінарного дослідження. Філософсько-соціологічний аналіз адаптаційних процесів в суспільстві представлений в роботах А.І. Берга, Т.Г. Дічева, Е.С. Маркаряна. Фізіологічні прояви адаптації людини і тварин вивчені А.В. Георгіївським, В.П. Казначеєва, І.І. Шмальгаузеном. Соціальної активності особистості та її ролі в соціальній адаптації присвячені роботи Л.С. Виготського, Б. З. Вульфова, А.А. Реана. Проблема соціальної адаптації дітей раннього віку до дошкільним закладам досліджувалася Н.М. Аксаріна, Р.Б. Тонкова-Ямпільської та ін. Однак проблема дослідження рівнів соціальної адаптації старших дошкільників практично не досліджувалася.

Цілеспрямована робота з соціальної адаптації старших дошкільників в умовах дошкільного навчального закладу починається з діагностування. Діагностування рівнів соціальної адаптації - це проведене педагогом і психологом установи дослідження, яке дає їм інформацію про соціальну адаптацію групи дітей і кожного вихованця окремо.

Результати теоретичного дослідження і дослідно-експериментальної роботи дозволили нам виділити чотири критерії і сукупність показників, які нам дали можливість визначити рівні сформованості соціальної адаптації старших дошкільників.

1. Інтелектуально-пізнавальний розвиток.

2. Емоційне благополуччя.

3. Успішність соціальних дій (контактів).

4. Засвоєння норм поведінки.

За даними вчених психологів В.С. Мухіної, Ж. Піаже, Е.О. Смирнової, В.Д. Шадрикова і інших, інтелектуальний розвиток старших дошкільників зазнає значних змін, в плані довільності психічних процесів, що впливає на психологічні особливості особистості дошкільника і тим самим на успішність соціальної адаптації. Отже, особливу важливість в процесі соціальної адаптації набуває вводиться нами критерій інтелектуально-пізнавального розвитку. Емоційне благополуччя знаходиться в прямій залежності від успіху виконання соціальних дій, спілкування з оточуючими. Для того, щоб простежити динаміку адаптаційного процесу, ми вважаємо за доцільне введення восьми показників, що відображають різні сторони соціальної адаптації.

Перший критерій - "інтелектуально-пізнавальний розвиток" визначається за такими показниками: 1) розвиток пізнавальних процесів- 2) інтерес до навколишнього світу (тест Д. Векслера- діагностика тями, обізнаності та ставлення дитини до світу).

Другий критерій - "емоційне благополуччя" оцінюється показником "емоції" (тест Р. Теммл, В. Амен, М. Дорки "Тривожність", проективна методика "Я, мама, дитячий сад" І.В. Дубровиной).

Третій критерій - "успішність соціальних дій" оцінюється показниками: 1) соціальний статус в групі-2) самооценка- 3) рівень товариськості (методика Р.А Урунтаевой, Ю.А. Афонькин).

Четвертий критерій - "засвоєння норм поведінки" за показниками 1) поведінка на заняттях, 2) творчий характер дій (фрустраційної тест С. Розенцвейга).

Поряд з психодіагностикою для контролю проміжних результатів застосовувалося педагогічне тестування рівня навченості дошкільнят (метод експертних оцінок).

Слід зазначити, що дана схема вивчення особистості старшого дошкільника в процесі соціальної адаптації дозволяє, на наш погляд, побачити динаміку адаптаційних можливостей як групи в цілому, так і кожної дитини окремо.

Резванова Інна Юріївна