Системний підхід в корекції спілкування, особистості і темпераменту старших дошкільнят з зпр

Проблема дослідження полягає у вивченні можливостей психолого-педагогічної корекції спілкування дошкільнят з ЗПР в системі різнорівневих властивостей (особистості та темпераменту) інтегральної індивідуальності.

Предмет дослідження - спілкування дошкільників, що розуміється як опосередковують ланка в інтегральної індивідуальності дітей з ЗПР і дітей, нормативно розвиваються. Об`єкт дослідження - індивідуальні особливості спілкування, особистості і темпераменту дітей старшого дошкільного віку.

Новизна дослідження визначається використанням теорії інтегральної індивідуальності В. С. Мерліна стосовно до дослідження дітей з ЗПР- вивченням спілкування як опосередковують ланки між особистістю і темпераментом дитини цієї особливої категорії.

Гіпотеза дослідження: психолого-педагогічна корекція спілкування старших дошкільників з ЗПР буде більш успішною і ефективною, якщо враховувати темпераментні і особистісні властивості дитини, які, ймовірно, специфічно впливають на процес спілкування дітей з ЗПР- якщо спілкування дошкільнят з ЗПР розглядати як проміжне опосередковують ланка в структурі різнорівневих властивостей особистості і темперамента- якщо використовувати в умовах дошкільного закладу та сім`ї комплекс профілактичних, корекційних заходів, базірующіхс я на принципі індивідуалізації, який передбачає облік індивідуально-типологічних особливостей дитини (властивостей темпераменту).

Практична частина дослідження проходила в 3 етапи: констатуючий, формуючий, контрольний експеримент. Дослідження включало діагностику властивостей темпераменту, властивостей особистості, контактність дитини в спілкуванні, вербальні і невербальні аспекти спілкування. Яка Формує етап експерименту мав на увазі апробацію корекційно-розвиваючої програми по оптимізації спілкування та особистісного розвитку старших дошкільників із ЗПР.

Аналіз даних констатуючого експерименту дозволив визначити напрямки і зміст формуючого експерименту. Яка Формує експеримент представлений корекційно-розвиваючої програмою, орієнтованою на розкриття і збагачення індивідуальності дитини з ЗПР в різних її проявах: психодинамічні, особистісному, діяльнісному. Відмітна особливість корекційно-розвиваючої програми полягає в тому, що оптимізація спілкування та особистісного розвитку старших дошкільників із ЗПР здійснюється з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей дітей (особливостей темпераменту).

Якісний аналіз ефективності формуючого експерименту дозволяє відзначити зменшення агресивних реакцій дітей експериментальної групи, зниження їх фрустрированности, страху спілкування з новим дорослим, поява прагнення до домінування, встановлення продуктивних взаємин з однолітками, виникнення потреби в одного.

Кількісний аналіз даних здійснювався за допомогою кореляційного аналізу, Т-критерію Стьюдента. Т-критерій Стьюдента виявив збільшення абсолютних значень показників психодинамики: емоційності, товариськості і витривалості. Виявилися зміни в сфері міжособистісних взаємин: покращилися взаємини дітей з ЗПР експериментальної групи з батьками і педагогом. Найбільші зміни формуючий експеримент спричинив в сфері спілкування старшого дошкільника з ЗПР: спілкування дітей стало більш інтенсивним, тривалим, перевага віддана мовним реакцій спілкування.

Кореляційний аналіз, проведений з метою вивчення взаємозв`язку властивостей темпераменту, особистості і спілкування, виявив зміни межуровневом взаємозв`язку властивостей індивідуальності дитини з ЗПР. У контрольному експерименті виявлені нові кореляційні взаємозв`язки між пластичністю, імпульсивністю та любознательностью- екстраверсія і ставленням до другу- товариськістю і ставленням до матері, педагогу- інтенсивністю спілкування і ставленням до другу- екстенсивністю спілкування і конфліктністю, фрустрированность, товариськістю за темпераментом, психодинамической актівностью- вибірковістю спілкування і ставленням до педагогу- мовними реакціями спілкування і екстраверсія, конфліктністю, ставленням до батьків, педагогу, друзям.

Центральним завданням формуючого експерименту було завдання наближення досліджуваних показників розвитку дітей з ЗПР до аналогічних показників нормативно розвитку дошкільнят. На підставі статистичних даних ми можемо говорити про те, що в експериментальній групі дітей з ЗПР в результаті формуючого експерименту вдалося наблизити до норми такі показники: емоційність, екстраверсію, психодинамическую витривалість, ставлення до сиблингам, фрустрированность, відгороджена, інтенсивність і вибірковість спілкування.

Богомягкова О.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!