Корекція страхів у дітей старшого дошкільного віку засобами ігротерапії

В основі страху як базової людської емоції лежить інстинкт самозбереження. Біологічно осмислений (адекватний) страх виконує в житті захисну і адаптивну функції (Захаров А. І., 2000). Однак слід зазначити, що страхи можуть і не мати даних позитивних функцій, і тоді вони стають сигналами особистісного неблагополуччя. В останні роки відзначається істотне зростання дитячих страхів, різке збільшення кількості дітей, які відчувають почуття страху. Зростання рівня викликаний цілим рядом несприятливих факторів, що діють на дитину, таких як погіршення соціальних умов життя, криза сімейного виховання, великої кількості стресів, явна невротизація суспільства, відсутність безпеки (Вологдина Н. Г., 2006).

страх у дітей

Метою даної роботи є вивчення страхів у дітей старшого дошкільного віку та їх психологічна корекція засобами ігротерапії. Експериментальна робота проводилася нами в старшій групі МДОУ 21 "Кенчеері" м Якутська Республіки Саха (Якутія). З 55 дітей старшого дошкільного віку була здійснена вибірка дітей, у яких ми виявили наявність тих чи інших страхів. Так, експериментом було охоплено 20 дітей.

Для виявлення рівня прояву страхів у дітей старшого дошкільного віку використовуються наступні методики: "страхи в будиночках" і проективна методика "намалюй свій страх" А. І. Захарова, авторський опитувальник дитячих страхів (протокол-анкета). Аналіз роботи констатуючого експерименту свідчить про те, що діти старшого дошкільного віку найбільше бояться смерті (70%), негативних казкових персонажів (80%), страхи, існують пов`язані з заподіянням фізичної шкоди (90%), у них досить виражені соціально опосередковані страхи (80%).




З 20 опитаних дітей старшого дошкільного віку низький рівень страху на етапі констатуючого обстеження було виявлено тільки у 20% дітей, тоді як високий рівень страхів спостерігався у 50%. Середній рівень страхів було виявлено у 30% дітей. Вивчення ступеня наявності страхів дітей дозволило нам спланувати і організувати роботу, спрямовану на корекцію негативних емоційних проявів в зв`язку з наявністю почуття напруженості, скутості, страху в різних життєвих ситуаціях.




На формуючому етапі нами була розроблена корекційно-розвиваюча програма, основна мета якої полягала в усуненні, подоланні страхів у дітей старшого дошкільного віку. Зміст програми профілактики дитячих страхів складалася з п`ятнадцяти корекційних занять, тривалістю по 30 хвилин. Кожне заняття включало три частини: вступну, основну і заключну. Дитячі страхи носять комплексний характер, тому робота по зменшенню страхів у дітей старшого дошкільного віку здійснювалася за допомогою системи психокорекційних методів (игротерапия, казкотерапія, арттерапія), де игротерапия виступає в якості основного, системоутворюючого, найбільш ефективного методу корекції.

Така система дозволяє зменшити прояв страхів у дітей старшого дошкільного віку і веде до позитивних змін в емоційній сфері дитини, встановлення позитивних міжособистісних стосунків у сім`ї і в групі однолітків. Необхідна умова ефективності роботи полягає в спільну участь батьків і дітей в психокоррекционном процесі, який створює ефект фасилітації, що дозволяє інтенсифікувати процес корекції страхів у дітей дошкільного віку. Порівняльний аналіз результатів констатуючого і контрольного етапів експерименту дозволяє говорити про позитивну динаміку в вибірці, що виражається в зменшенні кількості дітей старшого дошкільного віку з високим рівнем прояву страхів.

Таким чином, розроблена нами корекційно-розвиваюча програма сприяла нормалізації, стабілізації психічного здоров`я дітей, яка стала можливою в результаті створення певних психолого-педагогічних умов для вираження дитиною своїх емоцій, почуттів, переживань, настрою по відношенню до різних життєвих ситуацій. Комплексне використання засобів і методів психолого-педагогічної корекції у процесі ігрової активності дозволили знизити прояв страхів у дітей старшого дошкільного віку.

Єфімова Ю. В.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Корекція страхів у дітей старшого дошкільного віку засобами ігротерапії