Мовна здатність у дітей з порушеннями слуху старшого дошкільного віку

Мовна здатність, являє собою особливий тип інтелектуального і мовного поведінки, властивий тільки людині і виявляється в здатності до неусвідомленого засвоєнню правил системи мови на основі мовного середовища, створюваної носіями одного певної мови. Мовна здатність закладається у дитини в ранньому віці і проявляється як особлива активність, придбана дитиною в соціальному середовищі, що вимагає від нього творчого застосування засвоєних мовних засобів. Формування мовної здібності у дитини визначається наявністю низки умов. Одним з таких умов є слух. Відсутність або різке зниження слуху може призвести до втрати мовної здатності дітьми, що мають такі порушення. У той же час деякі вітчизняні сурдопедагоги (Р.М.Боскис, Л.П.Носкова) вказують на наявність зачатків мовної здібності у дітей з порушеннями слуху.

З метою виявлення стану мовної здатності ми провели обстеження дітей з порушеннями слуху старшого дошкільного віку. Аналіз спеціальної літератури показав, що конкретної методики діагностики стану мовної здатності немає. Тому нами була розроблена методика визначення стану мовної здібності у дітей з порушеннями слуху старшого дошкільного віку.

При розробці методики ми спиралися на дослідження Л.П. Носковой в області вивчення основних напрямків роботи по мовному розвитку глухих дітей старшого дошкільного віку. Узагальнюючи теоретичні дані, отримані на основі аналізу цих робіт, ми виявили, що наявність мовної здатності визначається наступними показниками:

- Умінням наслідувати предметним діям дорослого.

- Умінням свідомо керувати власними мовними діями: а) наслідувати мовним діям дорослого: промовляти разом з дорослим (сполученої) - промовляти за дорослим (отраженно) - б) мовчки або при частковому вимові сприймати питання або доручення і відповідно на них реагувати.

- Умінням вловлювати аналогії в мові, встановлювати мовні регулярності, які, наприклад, можуть проявлятися: у подібності словоформ (аналогії в закінченнях) - у подібності морфологічної будови слів (однокореневі слова) - у подібності синтаксичного оформлення питань, повідомлень, спонукань, заперечень, пропозицій і т.д.

На основі цих показників ми розробили методику визначення стану мовної здібності у дітей з порушеннями слуху старшого дошкільного віку.

У методиці були визначені основні, які оцінюються параметри, розроблені завдання, спрямовані на їх виявлення, а також критерії оцінки кожного параметра. Виконання завдання оцінювалося відповідною кількістю балів. Залежно від кількості набраних балів загальний стан мовної здатності можна уявити в трьох рівнях: високий, середній, низький.

Крім кількісної оцінки методика також передбачає якісний аналіз виконання кожного завдання за наступними параметрами: осмисленість у виконанні завдань (співвіднесення мовних, предметних дій з конкретною ситуацією, значенням тощо.) - активність мовної поведінки.

У дослідженні брали участь діти з порушеннями слуху старшого дошкільного віку з діагнозом нейросенсорна туговухість II, III і IV ступеня. В результаті проведеного обстеження виявлено характерні риси для кожного рівня мовної здібності.

Високий рівень мовної здібності у дітей з порушеним слухом характеризується точним наслідуванням предметним і мовним діям дорослого, умінням промовляти запропонований мовної матеріал разом з дорослим (сполученої) і повторювати його за дорослим (отраженно) - умінням сприймати питання і доручення і відповідно на нього реагувати (давати відповідь на питання, виконувати доручення) - здатністю встановлювати аналогії в мові (знаходити слова, подібні по закінченню, однокореневі слова, складати речення за зразком) - осмислено стю у виконанні завдань (співвіднесення предметних дій і мовного матеріалу з ситуацією, з певним значенням), високою активністю мовної поведінки.

Для середнього рівня характерно точне наслідування предметним і мовним діям взрослого- труднощі в сприйнятті і відповіді на питання-вміння сприймати доручення і відповідно на них реагіровать- труднощі встановлення аналогій в словах, подібних по закінченню, в складанні пропозицій по образцу- здатність встановлення аналогій в однокореневих словах-осмисленість у виконанні завдань (співвіднесення предметних дій і мовного матеріалу з ситуацією, з певним значенням) - висока активність мовної поведінки.

Для низького рівня мовної здібності у дітей з порушеним слухом старшого дошкільного віку характерними є труднощі в наслідуванні предметним і мовним діям взрослого- вміння сприймати питання і відповідно на нього реагіровать- труднощі в сприйнятті і виконанні доручень- труднощі встановлення аналогій в словах, подібних по закінченню, в однокореневих словах і в складанні пропозицій по образцу- переважання механічного виконання дій-низька активність мовної поведінки.

Некрасова А.П.