Порівняльний аналіз самооцінки у дітей з зпр і у дітей з нормальним розвитком

В експерименті брали участь 120 осіб, з них 30 осіб - діти із затримкою психічного розвитку (ЗПР) старшого дошкільного віку та 30 осіб - діти з ЗПР молодшого шкільного віку. А також в якості контрольної групи діти з нормальним розвитком в кількості 30 осіб ст. дошкільного та 30 осіб молодшого шкільного віку. Всі діти виховуються в родині.

У дослідженні використовувалися: біографічний метод, метод спостереження і бесіда, а також методики: Т. Дембо на "визначення" Я - концепції "у дітей 6 - 9 років" - методика Т. Дембо - С. Л. Рубінштейн "Драбинка" - шкала самооцінки тривожності (Ч. Спілбергера - Ю.Л.Ханіна) адаптована до дітей з ЗПР.

Дослідження показало, що у дітей з ЗПР старшого дошкільного віку самооцінка неадекватна і частіше завищена. Діти, що мають неадекватно завищену самооцінку, переоцінюють себе, свої якості і можливості, у них не розвинена самокритика. При цьому рівень домагань у цих дітей або знаходиться на одному рівні з самооцінкою, або перевищує її. Неадекватно завищена самооцінка при реальних навчальних можливостях і здібностях дітей з ЗПР призводить до нереального рівня домагань.

Таким чином, можна сказати, що у дітей з ЗПР старшого дошкільного та молодшого шкільного віку не сформована критична самооцінка, яка присутня у дітей цього віку з нормальним розвитком. У піддослідних частіше спостерігалася завищеною самооцінкою, яка є негативним показником при формуванні "Я - концепції".

Дослідження з використанням методики "Драбинка" Т. Дембо - С.Л. Рубінштейн підтвердило, що діти із затримкою психічного розвитку мають завищену самооцінку.

Ставлення дитини до себе є лінійною функцією від ставлення до нього дорослого, перш за все - батьків, тому результати самооцінки дітей з ЗПР старшого дошкільного віку збіглися з бажаної оцінкою батьків.

Діти з ЗПР старшого дошкільного віку орієнтуються на оцінку батьків, а діти з ЗПР молодшого шкільного віку орієнтуються на оцінку батьків і вчителів.

З віком самоопису диференціюються не просто кількісно. Між шістьма і дев`ятьма роками у дітей складаються більш-менш певні образи "ідеального" (на відміну від "реального") "Я". У дошкільнят і першокласників плани реального, можливого, бажаного і уявного ще слабо диференційовані, домагання і досягнення часто-густо змішуються.

Проведене дослідження за "шкалою самооцінки тривожності

Ч.Д. Спилбергера - Ю.Л. Ханіна "(методика адаптована до дітей 6 - 9 років) показало, що у дітей з ЗПР ст. Дошкільного і мл. Шкільного віку рівень ситуативної тривожності нижче, ніж у дітей з нормальним розвитком того ж віку, тобто діти з ЗПР з малознайомими людьми поводяться більш відкрито, що властиво дітям більш молодшого віку. І якщо враховувати, що у цих дітей запізнюється в розвитку емоційно - особистісна сфера, то рівень ситуативної тривожності дітей з ЗПР залежить від рівня самооцінки.

Особистісна тривожність у дітей з ЗПР, вище, ніж ситуативна. Але в порівнянні з дітьми, що мають нормальний розвиток, - у дітей з ЗПР особистісна тривожність проявляється менше.

Результати дослідження показали, що у дітей з затримкою психічного розвитку (ЗПР) старшого дошкільного та молодшого шкільного віку самооцінка завищена і неадекватна, рівень домагань не відповідає реальному поданням про свої можливості, "Я- концепція" не розвинена, а ситуативна й особистісна тривожність нижче, ніж у дітей з нормальним розвитком. Відомості, отримані при вивченні спеціальної літератури, і проведене дослідження підтвердило, що у дітей з ЗПР відсутня розвинена самооцінка, стійкість і критичність, які виникають у нормально розвиваються дітей в даний віковий період.

Архіреева Н.Ю.