Особливості впливу соціальних відносин на самооцінку старших дошкільників і першокласників

Самооцінка - одна з активно розроблюваних проблем в психології. Можливо, тому і існує безліч підходів до її розуміння. Така пильна увага до неї обумовлено тим, що самооцінка - одне з основних новоутворень дошкільного віку. Відомо, що оцінювати себе людина може, тільки зіставляючи з чимось або кимось на основі виробленої системи цінностей. Дитина, як таких значущих параметрів інтуїтивно вибирає особистісні та поведінкові особливості близьких йому людей, зазвичай - батьків. Але так само зрозуміла значна роль соціального оточення в становленні самооцінки, а особливо вплив на неї оцінки групи однолітків і викладача. Нас же зацікавило питання про особливості даного впливу.

Для вирішення поставленої мети і завдань ми вибрали наступний набір методів: для дослідження самооцінки методики Т.Дембо-С.Рубінштейна і "Драбинка", для з`ясування місця дитини в групі однолітків - социометрию, а так же опитувальник для вихователів дитячого садка / вчителя школи, спрямований на отримання суб`єктивної інформації вихователя дитячого садка / вчителя школи, його уявленні про кожного обстежуваному дитину. В експерименті взяли участь 79 дітей у віці 5-8 років.

За результатами проведення соціометрії, діти розподілилися по 4 групам: зірки, бажані, прийняті і непрінімаемие (відкидаємо). При аналізі отриманих даних в перших класах, можна бачити, що максимальне число дітей включено в групу прийнятих. У дошкільнят число дітей, що відносяться до обраних, що приймається і приймаються, практично не відрізняється. Отже, соціальна структура групи молодших школярів більш виражена. Отримані дані можна пояснити виходячи з психологічних особливостей дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку: молодші діти різкіші в своїх оціночних судженнях, в свою чергу старші діти більш обережні у визначенні своїх переваг.

Ми об`єднали дітей і представили розподіл за рівнями самооцінки за різними методиками для об`єднаної групи дітей. За результатами дослідження, ми виділили такі особливості. Зірки не відрізняються за розподілом за рівнями самооцінки від непрінімаемих, якщо дітей оцінюють методом "Драбинка". За методикою Дембо-Рубінштейн всі зірки мають адекватну самооцінку, найменше число дітей з адекватною самооцінкою - серед відкидала. Отже, можна припустити, що зірками стають діти з адекватною самооцінкою. Однак більшість дітей або неадекватні в самооцінці, або своєрідно розуміють свої дії, під час виконання обох методик. Дійсно, як це видно з спостереження, що виявляються рівень самооцінки безпосередньо залежить від того, замислюється дитина над завданням чи ні. Відповідно одержуваний рівень самооцінки пов`язаний з рівнем дозрівання когнітивного компонента і безпосереднім умінням ідентифікувати власні емоції.

Зіставлення анкетування викладачів з поданням дітей про те, на яку сходинку поставить їх викладач, представлене в такий спосіб: вчителі і вихователі, в основному, оцінюють дітей в прагненні вчитися на "відмінно" і "добре". Виявилося, що самооцінка дітей практично не залежить від думки вихователя, тобто і серед тих, кого вихователь оцінив на "5" і серед тих, кого він оцінив на "4" співвідношення дітей з високим і з середнім рівнем самооцінки приблизно рівні. Думка вчителя про дитину і уявлення дитини про те, як оцінює його вчитель, в нашому дослідженні збігалися в 70% випадків у "хорошистів" Думка відмінників збігається з думкою вчителя лише в 50% випадків. Як серед "хорошистів", так і серед "відмінників" у дітей переважає високий рівень самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн та між представленими віковими групами особливих відмінностей не встановлено. За результатами методики "Драбинка" отримані інші результати. У дошкільнят серед "хорошистів" переважає середній рівень самооцінки, а у відмінників - високий. У молодших школярів серед "хорошистів" значно більше дітей з високим рівнем, ніж чим із середнім, а серед відмінників зразкову одно число і тих, і інших.

Це можна пояснити як наявністю в даній методиці шкали "куди тебе поставить вчитель / вихователь" істотно впливає на загальний результат, так і тим, що в більш старшому віці з`являються і нові фактори, що впливають на самооцінку. У той же час наші дані побічно свідчать про те, що оцінка дитини вчителем безпосередньо залежить від його шкільної успішності. Можна припустити, що буде в подальшому здійснювати свій вплив на самооцінку дітей. Це узгоджується і з даними інших досліджень, розглянутих в літературному огляді.

Отже, нові соціальні відносини під час вступу дитини до школи вже починають впливати на його самооцінку, і, мабуть, це вплив буде в подальшому посилюватися.

Буркова Світлана Олексіївна