Самооцінка учнів з дцп

В останні десятиліття спостерігається підвищений інтерес у всьому світі до дітей, які мають проблеми в розвитку. Найменш вивченим представляється контингент дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Кількість таких дітей має тенденцію до зростання, що обумовлює необхідність більш детального вивчення всіх аспектів їх психічного розвитку, вибору шляхів і способів корекції і компенсації відхилень у розвитку. Більшість досліджень присвячено особливостям пізнавальної діяльності цих дітей, проте недостатньо вивчена особистість дитини. А це дуже важливо для соціальної адаптації та інтеграції дітей у суспільство. Майбутнє благополуччя дитини залежить від його психофізичного статусу, його активності та самостійності, вміння вдаватися до допомоги оточуючих в необхідних випадках, що, в свою чергу, визначається рівнем самооцінки та особистісної тривожності.

Основною метою роботи було вивчення рівня самооцінки учнів старших класів з ДЦП. Предметом дослідження були психологічні властивості особистості, такі, як самооцінка і тривожність. Об`єктом підлітки з ДЦП та підлітки масової школи. Початково передбачалося, що самооцінка учнів старших класів з ДЦП буде відрізнятися від самооцінки учнів загальноосвітньої школи, що самооцінка учнів з ДЦП має бути більш заниженою, а тривожність більш високою. Були досліджені 47 учнів школи-інтернату № 9 Калінінського району Санкт-Петербурга для дітей з наслідками поліомієліту та ДЦП, вік учнів 14-18 років. Для контролю до експерименту залучалися учні загальноосвітньої школи № 93 Калінінського району Санкт-Петербурга. Вік учнів 14-15 років.

В ході дослідження були використані наступні методи: спостереження і констатуючий експеримент. Спостереження здійснювали в ході провідної діяльності підлітків: під час уроків і позакласних заходів. Для виявлення рівня самооцінки використовувалися три методики: визначення рівня самооцінки особистості, методика "Особистісний диференціал", методика Т.В.Дембо і С.Я.Рубинштейн.

Аналіз результатів дослідження в експериментальній групі за цими методиками показав, що в цілому група підлітків з ДЦП майже за всіма показниками має занижену самооцінку, що не властиво підліткового віку. Це дає можливість зробити висновок, що аномальний фактор впливає на самооцінку більше, ніж вікової. Низька самооцінка також пов`язана з невпевненістю в собі. Надалі невпевненість може лежати в основі комплексу неповноцінності.

Для визначення статистичної достовірності відмінностей при зіставленні двох розподілів (контрольної та експериментальної груп) був використаний критерій Колмогорова Смирнова. Достовірні відмінності виявлені за такими чинниками здоров`я і волі. Для оцінки рівня тривожності були використані дві методики: "Шкала самооцінки реактивної і особистісної тривожності" Ч.Д.Спілбергера і "Шкала самооцінки шкільної тривожності" А. М. Прихожан.

За підсумками дослідження найбільш цікаві дані були отримані за показниками особистісної та ситуативної тривожності. В експериментальній групі особистісна тривожність має тенденцію до підвищення. Ситуативна тривожність також схильна до підвищення, однак між експериментальною і контрольною групами достовірних відмінностей за всіма видами тривожності не виявлено. Для психокорекції самооцінки старшокласників з порушеннями опорно-рухового апарату важливі такі результати: у підлітків з ДЦП в основному превалює низька самооцінка, наслідком чого є відставання рівня домагань від рівня досягнень. Тому працювати слід над перекладом заниженої самооцінки в ранг адекватної за такими чинниками волі, здоров`я, впевненості. Для психокорекції велике значення має психолого-педагогічний супровід кожного учня. Успішність підвищення рівня впевненості в собі у підлітків з ДЦП залежить від того, чи вдасться знайти у кожного підлітка сильні сторони і виділити їх. Визначити його здатності, можливості і показати при цьому йому самому, на що він здатний. Включити його сильні сторони в діяльність по використанню своїх здібностей.

Психокоррекцию впевненості в собі для школярів з порушеннями опорно-рухового апарату необхідно проводити індивідуально або невеликими групами. Групи повинні бути бажано змішані: школярі з ДЦП та учні загальноосвітньої школи.

Вагіна М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!