Зв`язок самооцінки та рівня творчих здібностей підлітків

Розвиток творчого потенціалу школяра є однією з центральних ліній його особистісного розвитку. Для того щоб його розвивати необхідно в першу чергу звертатися до самооцінки школяра, так як самопринятие і підтримка його оточуючими дозволить створити умови максимальної реалізації його творчих можливостей.

В основу нашого дослідження була покладена гіпотеза, згідно з якою в учнів з відносно вищим рівнем розвитку творчих здібностей буде виявлена більш висока самооценка.В зокрема, в учнів художньої школи з більш вираженими творчими здібностями буде велика зв`язок між креативністю та самооценкой- Респондентами були учні загальноосвітньої і художньої школи, всього 66 чоловік у віці 10-11 років. Для дослідження використовувалися наступні методики:

* Батарея тестів творчого мислення П. Торренса;

* Методика комплексної діагностики творчих здібностей Е. Тунік.

* Тест самооцінки Дембо-Рубінштейна (модифікація А.М. Прихожан);

* Дослідження самооцінки за допомогою процедури ранжування (20 характеристик якостей особистості);

Провівши аналіз отриманих даних по загальній вибірці, можна зробити наступні висновки:

* Ніж на більш високому рівні вираженості знаходиться у підлітка характеристика креативності на образному матеріалі, тим вищі результати він показує на вербальному матеріалі;

* Значущі заперечуються зв`язку є між рівнем домагань за характером і такими характеристиками, як оригінальність, швидкість, гнучкість і точність, т. Е. Чим більше задоволений підліток своїм характером, тим він менше креативний;

* Чим вище самооцінка школяра, тим вище оцінка розумових здібностей, рівень домагань і менше відмінність між цими характеристиками;

* Чим вище відмінність між самооцінкою і рівнем домагань за характером, тим менш високими балами підліток оцінює свої домагання по уму і самооцінку характеру;

* Чим більш високо підліток оцінює свій авторитет у однолітків, тим більше він претендує на хороший характер і має меншу адекватність самооцінки;

* Ніж підліток менш гнучкий і проявляє недостатню швидкість на невербальному матеріалі, тим він більше претендує на авторитет у однолітків;

* Рівень домагань на авторитет у однолітків має у підлітків негативну зв`язок з адекватністю самооцінки і самооцінкою розумових здібностей;

* Чим менше відмінності між авторитетом і його бажаним рівнем по відношенню до однолітків, тим менше у школяра домагання на розум і хороший характер;

* Чим більшу ручну умілість зазначає у себе підліток, тим більше завищена у нього самооцінка, більш високо він оцінює свій розум, менше домагання на хороший характер і авторитет у сверстніков- чим менше розходиться його вправність і бажання бути вмілим, тим він вищий оцінює розум, ручну умілість, тим у нього вище домагання по розумовим здібностям, нижче за характером і авторитету у однолітків, вище самооцінка в цілому.

Виявилося, що для підлітків існують значущі зв`язку між поданням про свою зовнішність і невербальними творчими здібностями. За отриманими результатами було виявлено, що самооцінка зовнішності негативно пов`язана з оригінальністю і гнучкістю, позитивно з точністю. Можна відзначити значущі зв`язку між самооцінкою зовнішніх даних і авторитетом у однолітків, а також домаганнями на хороший характер. Впевненість в собі для підлітка пов`язана із зовнішністю і авторитетом у однолітків як в самооцінці, так і в рівні домагань. Для рівня домагань за шкалою впевненості в собі виявилося для підлітка характерною зворотний зв`язок з ручною умелостью.

Загальна гіпотеза знайшла своє підтвердження для учнів загальноосвітніх шкіл та відноситься тільки до їх вербальних здібностях. Для невербальних здібностей, якими в більшій мірі мають підлітки, які відвідують художню школу, такої тенденції не виявлено. Виявлено, що учні художньої школи оцінюють свій характер і авторитет у однолітків нижче, ніж учні її які відвідують. Рівень домагань в учнів художньої школи теж нижчий. Дослідження творчих особливостей виявило, що "художники" більш успішні у виконанні завдань з образним матеріалом, а школярі з вербальним. Приватна гіпотеза була конкретизована тільки для невербальних здібностей і самооцінки своєї зовнішності.

Отримані результати важливі психологам, педагогам і батькам для допомоги підліткам в гармонізації їх особистості.

Шалімова Г. А., Петрова К. О.