Взаємозв`язок креативності та нейротизму у учнів музичної школи

Одне з найважливіших якостей, що визначають успішність адаптації людини в сучасному суспільстві, - здатність конструювати безліч альтернативних, нових варіантів вирішення проблемних ситуацій. Тому однією з актуальних проблем є вивчення креативності як здатності людини до нестандартного мислення. Особливо значущим даний феномен в творчих професіях.

Область креативності складна для досліджень. Ще в 60-х роках було описано понад 60 визначень креативності та їх число до сих пір зростає. Як відзначили дослідники, "процес розуміння того, що таке креативність, сам вимагає креативного дії". У нашій роботі ми опираємося на концепції Д.Гілфорда, який розуміє під креативністю процес дивергентного мислення.

Особливий інтерес викликає вивчення взаємозв`язку креативності та нейротизму (емоційної нестійкості) в творчих професіях. Так, в дослідженнях Д.Маккінона архітектори середнього рівня креативності показали високу ступінь нейротизму. У найменш креативних архітекторів ступінь нейротічності була нижче. Ж.Желад виявив, що креативні дизайнери і творці реклами характеризуються більшою нейротічностью, ніж фахівці тих же областей, які явно не належать до креативних особистостей.

Мета нашого дослідження - вивчити особливості взаємозв`язку креативності та нейротизму на прикладі підлітків. Для цього віку характерне прагнення до незвичайного, новому, що є передумовою багатостороннього розвитку інтелекту. Завдання дослідження - вивчення особливостей креативності в групах підлітків, які відвідують музичну і загальноосвітню школу.

У дослідженні взяли участь 61 підліток у віці 13-15 років: 30 підлітків, які відвідують музичну школу по різних спеціальностях (оркестр - 11 осіб, фортепіано - 10 осіб і скрипка - 9 осіб), і 31 підліток, які навчаються в середній школі.

Методи дослідження: тести дивергентного мислення і особистісних творчих характеристик Ф. Вільямса, опитувальник Г.Ю.Айзенка.

В результаті можна зробити наступні висновки.

Підлітки, які відвідують музичну школу, мають високий рівень креативності та рівнем, наближеним до високого (71,5-94,3- тестова норма 51,4-91,8). 30% учасників дослідження відрізняються рівнем креативності вище середнього. Підлітки, які не відвідують музичну школу, також мають високий рівень креативності та рівень, наближений до високого (65,96-89). 9,6% учасників дослідження відрізняються рівнем креативності вище середнього.

Достовірних відмінностей за підсумковим показником креативності не виявлено, однак спостерігаються відмінності за окремими компонентами: у підлітків, які відвідують музичну школу, вище рівень розробленості мислення, тобто здатність прикрасити просту ідею або відповідь, щоб зробити її більш цікавою (U = 294, p = 0,014), і рівень самооцінки уяви (U = 325, p = 0,041).

У групі підлітків, що навчаються в музичній школі, відмінностей не виявлено, ми пояснюємо це недостатнім обсягом вибірки.

Дані кореляційного аналізу показали, що взаємозв`язку показника креативності та нейротизму проявляються по-різному: школярі, які відвідують музичну школу, характеризуються тим, що чим вище рівень емоційної нестійкості, тим вище загальний показник креативності (r = 0,404, p = 0,024). На відміну від цього у підлітків, які відвідують музичну школу, показник нейротизму взаємопов`язаний тільки з одним з компонентів креативності: з показником рівня розробленості, - чим вище рівень нестійкості, тим нижче їх здатність поглибити ідею, прикрасити її (r = -0,362, p = 0,049 ).

Отримані результати є основою подальших досліджень, а також розробки рекомендацій щодо розвитку креативності.

Бєлова Д.Є., Куделько М.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!