Динаміка інтелекту і креативності в період дорослості

Глобальні зміни, що відбуваються в сучасному світі, зачіпають всі сфери життя людини. Стрімко розвиваються високоінтелектуальні технології, найближчим часом прогнозують дефіцит висококваліфікованих кадрів, здатних ефективно діяти в умовах розширюється інформаційного простору, ускладнюється техніки. У цих умовах важливою і актуальною стає завдання розвитку, формування і вдосконалення позитивного творчого потенціалу та інтелектуального ресурсу дорослої людини.

Актуалізується об`єктивна необхідність подальшого дослідження інтелектуальної сфери людини в онтогенезі. Проведене нами дослідження присвячене вивченню динаміки інтелекту на всіх етапах дорослості: з моменту закінчення школи, вступу в трудове життя і до виходу на пенсію. У дослідженні взяли участь люди різних професійних груп, різного освітнього рівня, всього - 470 чоловік. Аналіз вікової динаміки проводився на основі вікової періодизації, якої дотримувався Б.Г. Ананьїв: рання дорослість - від 18 до 25 років, середня дорослість 26-46 років і пізня дорослість - 47-60 років.

Основним завданням дослідження є аналіз динаміки інтелекту (в тому числі, його вербального, математичного, просторового і мнемического компонентів) і креативності (образної, вироблений і аналітично-синтетичної сфер) на різних етапах життєвого шляху. Для вивчення інтелекту використовувався Тест Структури Інтелекту Р. Амтхауера, для вивчення креативності тест Торренса, тест "Класифікація".

Рівневий аналіз інтелектуального розвитку показав нерівномірний і гетерохронность розвиток інтелекту в період дорослості. Рівень загального інтелекту прогресивно зростає від 18 до 46 років, потім відзначається незначний спад.

В динаміці розвитку вербального інтелекту можна відзначити період підйому від 18 до 35 років, потім період стабілізації до 46 років, і подальшу тенденцію до незначного зниження. Найбільш високий рівень вербального інтелекту у віці від 26 до 35 років підтверджується зв`язком вербального інтелекту і рівня освіти та інформованості. До 25 років більшість завершують здобуття вищої освіти. Крім того, кореляційний аналіз даних всієї вибірки виявив позитивну взаємозв`язок між рівнем освіти і вербальним інтелектом на високому рівні значущості. При цьому кореляційний аналіз не виявив значущих кореляцій між віком випробуваних і оцінками вербальних субтестів.

У математичних субтестах спостерігається інша картина. Прогресивний зростання рівневих показників до 46 років, потім різкий спад. Кореляційний аналіз генеральної вибірки виявив значущі кореляції між віком, успішністю виконання математичних субтестів і рівнем освіти. Можна, таким чином, говорити про прямий взаємозв`язок математичного інтелекту і рівня освіти.

Показники мнемического тесту неухильно і послідовно погіршуються в міру дорослішання. При цьому необхідно зазначити, що кореляційний аналіз даних генеральної вибірки не виявив значущих взаємозв`язків між віком і результатами мнемического субтеста.

Найбільш суперечлива динаміка відзначається за показниками просторового мислення. Досить високий рівень аналітико-синтетичних здібностей у дорослих від 18 до 25 знижується в наступній віковій групі (26 - 35 років) до мінімального рівня в досліджуваний період дорослості, потім починається підйом і найбільш високий рівень ми відзначаємо у віці від 47 до 60 років. Кореляційний аналіз не виявив значущих взаємозв`язків між віком випробуваних і успішністю виконання субтестів на просторове мислення.

Аналіз динаміки креативності показав, що з віком показники швидкості, гнучкості та оригінальності знижуються. Це підтверджує і кореляційний аналіз, де негативні кореляції між віком і всіма основними показниками креативності мають значимість на рівні 0,01. Найбільш високий рівень креативності спостерігаються в період ранньої зрілості (група випробовуваних 18-25 років). Надалі спостерігається поступовий і неухильний спад творчих здібностей.

Таким чином, результати дослідження показують, що в період дорослості інтелектуальна сфера продовжує розвиватися і змінюватися, в той час як показники креативності знижуються.

Балакшина Ж.А., Фор М.В.