Структура інтелектуальних і творчих здібностей міських і сільських школярів

Реальна практика свідчить про те, що розумові та творчі здібності людей не рівні, і відмінності ці проявляються вже в дитинстві.

Факт існування актуальною і потенційної обдарованості робить особливо важливою проблему прогнозування розвитку дітей.

Метою цієї роботи є порівняльне вивчення творчих і інтелектуальних здібностей у різних груп підлітків в умовах навчання в гімназії і сільській школі.

В ході дослідження нами використовувалися наступні методи: вербальний тест творчого мислення Дж.Гілфорда, невербальний тест творчого мислення (ТТСТ, форми А і Б) П. Торренса, тест інтелектуальних здібностей Р.Слоссона, тест структури інтелекту Р. Амтхауера, методи математичної статистики.

У дослідженні брали участь учні гімназії (68 осіб), і сільської школи (68 осіб).

Отримані результати вказують на наявність достовірних відмінностей між двома вибірками: гімназисти в цілому краще розробляють ідею, у них вище швидкість і гнучкість мислення, способи вирішення проблем більш різноманітні, також значимо вище, ніж у сільських школярів, показники вербальної і невербальної оригінальності.

Показник по тесту інтелекту Р. Слоссона вище показника по тесту Р. Амтхауера - вербальний IQ вище невербального показника.

У школярів з села показник невербальний IQ переважає над вербальним, вище невербальна швидкість і гібкость- оригінальність, навпаки, вище вербальна.

В цілому, показники гнучкості, оригінальності мислення (по Дж. Гілфорда), а також гнучкості та розробленості ідеї (по П.Торренса) в гімназії вище, ніж в сільській школі. Порівняння середніх значень показників інтелектуального тесту в двох групах показує, що невербальний IQ вище у сільських школярів, а вербальний IQ вище у гімназистів.

При факторизації даних, отриманих в групі міських школярів, було виділено чотири фактори. У перший фактор з найбільшою вагою (0,95- 0,94) увійшли показники вербального дивергентного мислення: швидкості, гнучкість, оригінальність. У другій фактор увійшли з найбільшими ваговими навантаженнями (0,92 - 0,71) показники невербального дивергентного мислення: швидкість, гнучкість, оригінальність. Фактор третій представлений невербальних показником розробленості ідеї (ТТСТ, А і Б). У факторі 4 найбільші вагові навантаження мають показники інтелектуальних тестів Слоссона (SIT) і Амтхауера (AIST) - 0,7 - 0,8.

У групі сільських школярів структура здібностей представлена трьома факторами: в перший фактор увійшли з найбільшими навантаженнями показники тесту Гілфорда - швидкість, гнучкість, оригінальність (0,92 - 0,8). У другій фактор з навантаженнями 0,89 - 0,89 увійшли показники тесту Торренса: швидкість, гнучкість, оригінальність. Третій фактор склали показники інтелектуальних тісто Слоссона і Амтхауера (-0,65 - 0,73). Причому показник розумового віку по тесту Слоссона негативно корелює з даними фактором.

Таким чином, перші два фактори, які мають найбільший внесок в дисперсію досліджуваних ознак, у міських і сільських школярів, однакові. Наявність фактораФ3 (розробленість ідеї) відрізняє структуру здібностей міських і сільських школярів, оскільки цей фактор відсутній у вибірці сільських школярів. Відзначається також наявність фактора інтелектуальних здібностей в обох вибірках (Ф4 і Ф3) відповідно. Ці фактори розрізняються внеском кожного із загальних інтелектуальних показників по тестах Слоссона (SIT) і Амтхауера (АШТ) .Так, в обох вибірках показники тесту Амтхауера корелюють з фактором інтелекту на одному рівні значущості (0,7), показник тесту Слоссона в групі гімназистів має позитивну кореляцію з даними фактором (0,8), в той час як той же показник в групі сільських школярів має негативну зв`язок з Ф3 (-0,65). Ці показники відрізняються також рівнем значущості кореляційних зв`язків.

Таким чином, можна констатувати, що в структурі здібностей міських і сільських школярів є спільні та відмінні особливості. Показники вербальної і невербальної креативності є незалежними факторами, тоді як показники двох різних інтелектуальних тестів об`єднані в факторі інтелекту. Структура інтелектуальних особливостей у міських і сільських школярів різна. Так, в групі гімназистів вербальні і невербальні інтелектуальні здібності виражені приблизно однаково, тоді як у сільських школярів вище рівень невербальних здібностей.

Кузнєцова Олена Володимирівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!