Соціалізація міських і сільських школярів

В основі адаптивності випускника школи до самостійного життя в сучасному суспільстві лежить процес соціалізації особистості, яка розуміється як освоєння індивідуального соціального досвіду, закріпленого в культурі. Термін "соціалізація" був введений в науковий обіг в 40-ті роки ХХ ст., Але ідею, дещо раніше, сформулював Е. Дюркгейм, як перетворення існуючих в суспільстві "речей" (норм, традицій, уявлень, понять) в "ідеї" окремої особистості. У сучасних дослідженнях соціалізацію розглядають як освоєння репертуару соціальних ролей, які забезпечують повноцінну самостійну життєдіяльність. Засвоєння ролі пов`язане з визначенням місця кожної окремої ролі в контексті цілісної життєдіяльності та побудови діяльності, які спонукають відповідним мотивом, регульованою метою. Мінімальний репертуар ролей випускника школи включає в себе ролі: "член сім`ї", "суб`єкт приватного життя", "громадянин", "самонавчальний суб`єкт", "член дружнього співтовариства", "комунікатор", "суб`єкт професійної діяльності".

Тим часом існують серйозні проблеми соціальної адаптації молоді. Одна з основних проблем виховної стратегії, здійснюваної в школі, виявляється в неоднозначному результаті цієї роботи: школярі долучаються до основних цінностей (людина, сім`я, свобода, здоров`я і т.п.), але реальне поведінка не співвідноситься з цими цінностями, а нерідко і прямо розходиться з ними. Тому особливого значення в освітньо-виховної середовищі набуває пошук нових підходів в пробудженні почуття соціальної відповідальності, цілеспрямована допомога в особистісному і професійному самовизначенні.

Ефективність процесу соціалізації в сучасному суспільстві має інтелектуальну основу. Понятійне мислення відіграє центральну роль у розвитку ціннісно-смислової сфери свідомості, виступаючи "в якості форми інтегральної роботи інтелекту". Поняття - це кошти засвоєння культурного досвіду людства.

У травні 2007 р було проведено вивчення ставлення школярів до соціальних і професійних ролей, життєвим цінностям школярів 411-х класів середньої загальноосвітньої школи № 40 м Дзержинська і воронінських школи Городецького району Нижегородської області. Обидві школи учасники експериментальних програм по "Формуванню інтелектуального базису соціалізації через розвиток понятійного мислення". В якості методичного інструментарію використовувалися: методика "Кольорових метафор" І. Л. Соломіна (в авторській модифікації) і методика "Ціннісні орієнтації" М. Рокича (шкальні оцінки в модифікованому варіанті Б.С. Круглова).

Отримані результати дозволили визначити ступінь сформованості психологічних механізмів диференціації цінностей, ієрархічну структуру термінальних і інструментальних цілей, виявити емоційний і тимчасової аспекти, характер відносини (явну перевагу, індиферентне ставлення, явне неприйняття) школярів до запропонованих соціальним і професійним ролям. Наприклад, для четвертих класів міської школи, пріоритетними цінностями життя є: "щасливе сімейне життя", "здоров`я", явну перевагу ролей "син / дочка", "грамотна людина", неприємною соціальною роллю є "відвідувач лікарні" і т.д. Порівняльний аналіз дозволив виявити як загальні закономірності, так і відмінності в ієрархічних структурах ціннісних орієнтацій, рольових переваг міських і сільських школярів.

Тіхокіна Є.В.