Православна культура як фактор розвитку сімейних цінностей сучасної молоді

За останні десятиліття в Росії сталася деформація і часткова втрата сімейних цінностей. Однією з найбільш гострих соціальних проблем стало збільшення числа неофіційних (цивільних) шлюбів, широке поширення позашлюбних стосунків, що обумовлює падіння народжуваності, збільшення кількості неповних сімей, незадоволеність міжособистісними відносинами, зростання числа самотніх чоловіків і жінок. Таким чином, сучасна російська сім`я знаходиться в серйозній кризовій ситуації. Переоцінка цінностей, їх криза найбільше проявляються в свідомості підлітків і юнацтва. В результаті трансформації інституту сім`ї, втрати чітких світоглядних орієнтирів юнаки і дівчата поставлені в умови самостійного вибору сімейних цінностей і їх розуміння. У зв`язку з вищевикладеним постає необхідність стимулювання розвитку інституту сім`ї, створення сприятливих соціально-культурних умов для зміцнення авторитету сім`ї в молодіжному середовищі.

У сучасному російському суспільстві все більш важливе місце займає релігія. Російська Православна Церква є найбільшою і найбільш структурованої релігійною організацією в нашій країні, що здійснює активні контакти з державою. Її діяльність охоплює широкий спектр суспільних відносин: духовних, культурних, правових, економічних і політичних. Релігійний фактор впливає на розвиток багатьох суспільних процесів в області міжнаціональних і міжконфесійних відносин, сприяє формуванню моральних цінностей у свідомості суспільства. В даний час соціологи відзначають зростання рівня релігійності населення. Крім того, в суспільній свідомості склалося враження про те, що церква є одним з основних джерел духовно- моральних цінностей.

Метою даного дослідження є виявлення особливостей сімейних цінностей сучасної молоді на основі порівняльного аналізу православних віруючих і невіруючих.

Для вивчення ціннісних орієнтацій особистості застосовувалися методика М. Рокича "Ціннісні орієнтації", діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С. С. Бубновою. Отримані дані піддавалися статистичній обробці на комп`ютері за допомогою програми STATISTICA 6.0, що дозволило нам встановити достовірність результатів дослідження. В аналіз включалися описові статистики, непараметричний критерій Манна-Уїтні, результати кореляційного аналізу.

У дослідженні взяли участь 30 православних віруючих, щотижня відвідують недільну школу при Церкві Святого Миколая Угодника Астраханській області, і 30 чоловік невіруючих. Загальний обсяг вибірки дорівнює 60. З них 30 юнаків та 30 дівчат. Вік випробуваних варіює від 18 до 30 років.

На першому етапі емпіричного дослідження нами використовувалася методика М. Рокича "Ціннісні орієнтації". В результаті застосування критерію Манна-Уїтні виявлені достовірні відмінності (рівень значущості р = 0,0494) за показником "щасливе сімейне життя" між віруючими і невіруючими юнаками. Отримані результати описових статистик дозволяють констатувати, що сімейні цінності мають більшу значимість для віруючих юнаків, так як значення медіани Q2 дорівнює 6, в той час як у невіруючих Q2 = 11. У групі дівчат для цінності сім`ї не виявлено достовірних відмінностей. Як для віруючих, так і для невіруючих дівчат цінність "щасливе сімейне життя" є пріоритетною (Q2 = 5).

Другий етап дослідження був присвячений вивченню особливостей сімейних цінностей віруючих і невіруючих молодих людей. Для виявлення зв`язку між декламовані сімейними цінностями і особливостями їх реалізації в реальних умовах життєдіяльності ми вирахували коефіцієнт кореляції Спірмена. У групі віруючих юнаків і дівчат виявлена тенденція до взаємозв`язку між шкалами "щасливе сімейне життя" і "соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві" r = -0,416 і р = 0,068. У групі невіруючих молодих людей достовірної взаємозв`язку не встановлено.

Результати дослідження свідчать про те, що православна культура, є важливим фактором, що робить позитивний вплив на культивування цінностей сім`ї в молодіжному середовищі. Ми припускаємо, що дослідження православних духовно-моральних цінностей дозволить визначити можливі шляхи виходу з кризової ситуації сучасної російської родини.

Мерзлякова С.В.