Самосвідомість і ціннісні орієнтації у представників релігійних конфесій

Одним з характерних процесів останнього десятиліття є процес вираженого пробудження, відновлення і розвитку релігійної самосвідомості. Тому вважається за доцільне вивчення самосвідомості і ціннісних орієнтацій представників релігійних конфесій.

Наше експериментально-психологічне дослідження проводилося на базі Магнітогорській громади євангельських християн-баптистів. У дослідженні брало участь 36 чоловік, з них 18 представників баптистської конфесії і 18 людей, які не мають відношення до релігійних організацій Об`єктом дослідження були дві вибірки: контрольна і експериментальна.

Предмет дослідження - афективна складова самосвідомості та особливості ціннісних установок віруючих. В ході рефлексії теоретичного матеріалу, ми припустили, що у представників релігійних громад на перший план виходять абстрактні цінності- афективна складова самосвідомості у адептів має більш низьке значення, в порівнянні з людьми, які не мають ніякого відношення до релігійних громад.

Основними методами дослідження були спостереження, психодіагностика та методи математичної статистики. Для збору емпіричних даних були використані наступні методики: тест-опитувальник "Самоотношение" (Ч. В. Столина, С. Р. Пантелєєва), методика "Ціннісні орієнтації" М. Рокича, проективна методика "Автопортрет: Я в сьогоденні, минулому, майбутньому ".

В результаті проведеного експериментального дослідження були зроблені висновки про те, що є як кількісні, так і якісні відмінності в самосвідомості і ціннісних орієнтаціях в двох вибірках. За методикою "Самоотношение" було виявлено, що самооцінка у представників конфесії баптистів в цілому по вибірці має занижене значення. Адепти також схильні не приймати себе (Фактор 3), свою особистість як даність. Це підтверджують не тільки результати дослідження, а й коротко-термінову спостереження на етапі апробації методики. Низький показник за шкалою III свідчить про очікування негативного ставлення оточуючих. За шкалою 1 (самовпевненість) і Шкалою 2 (самозвинувачення) статистично значимий результат не спостерігалося.

За методикою, запропонованою М. Рокічем, можна виділити домінуючі цінності в експериментальній і контрольній групах. Віруючі на перші місця в основному ставлять духовні цінності. Особливо переважає цінність розвитку, а саме духовного самовдосконалення, що неодноразово підкреслювалося в протоколах. В експериментальній групі особливо переважають розвиток, любов, життєва мудрість, щастя інших, наявність друзів- в контрольній групі здоров`я, любов, щасливе сімейне життя, активна діяльне життя, матеріальне благополуччя.

Також нами було виявлено, що для віруючих самореалізація в роботі і суспільне визнання не є шуканим особистісним змістом. З інструментальних цінностей у адептів переважають такі цінності, як чесність, терпимість, широта поглядів. У контрольній вибірці були обрані: освіченість, життєрадісність, незалежність, акуратність. Напрошується висновок, що віруючим більше властивий колективний дух, бачення себе невіддільне від громади, бо така цінність, як незалежність, поставлена в останні ряди.

Аналізуючи малюнки випробовуваних експериментальної вибірки, можна констатувати наступні факти: по розташуванню малюнка 6 осіб з вибірки розташували минуле, сьогодення і майбутнє зліва направо, що відповідає приблизно 35% з усієї вибірки. У 20% респондентів з вибірки спостерігається тенденція до розвитку, т. Е. Малюнки розташовані від лівого нижнього кута до правого верхнього.

Також відзначена стереотипність мислення і групова спрямованість адептів, так як майбутнє 55% з вибірки малює у вигляді Нового Єрусалиму. Примітно те, що у 20% віруючих малюнок розташовується у верхньому лівому кутку, що практично не зустрічається в контрольній вибірці.

Таким чином, в дослідженні були підтверджені гіпотези, що виступають відправною точкою всього подальшого практичного аналізу досліджуваної проблеми. Подальші більш докладні висновки потребують детального експериментальному вивченні.

Оринин С. Ю.