Залежність самосвідомості від професійної спрямованості особистості

Актуальність дослідження особливостей самосвідомості в залежності від професійної спрямованості особистості обумовлена тим, що дана проблема до теперішнього часу не отримала достатньої наукової розробки. Існують труднощі теоретичного плану, обумовлені наявністю різних підходів до дослідження самосвідомості, як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології. До сих пір немає єдності щодо поняття самосвідомості, що обумовлює різні підходи до розгляду його структури. Проблема впливу професійної спрямованості на самосвідомість залишається практично не вивченою. В основному дослідження спрямовані на вивчення процесу професійного становлення особистості (Маркова А.К., 1996), особливостей окремих спеціальностей: психологів (Буякас Т.М., 2000- Любимова Г.Ю., 2001 Казанцева Т.А., 2002) , педагогів (Ісаєва Є.І., Косарецкій С.Г., 2000), менеджерів (Борисов Ю.А., Кудрявцев И.А., 2003). Розробляються питання адаптації до умов і вимог діяльності, формування професійних умінь і навичок (Климов Е.А., 1996- Маркова А.К., 1996).

З метою вивчення особливостей самосвідомості та динаміки даного процесу в залежності від професійної спрямованості особистості нами проведено дослідження, в якому взяли участь студенти 1-х і 4-х курсів Пермського державного університету, які навчаються за спеціальностями "Психологія" та "Математичні методи та дослідження операцій в економіці ". Загальна кількість обстежених - 120 чоловік у віці від 17 до 23 років, по 30 осіб у кожній групі.

Відповідно до компонентами структури самосвідомості (процесами самопізнання і самоставлення) були використані наступні методики: модифікований варіант методики вільного самоопису М.Лалджі- опитувальник самоставлення В.В.Столина, методика на виявлення спрямованості особистості, запропонована В.Смекалом і М.Кучер. На етапі обробки даних використовувалися якісно-кількісні методи: метод контент-аналізу, кореляційний аналіз Спірмена, U-критерій Манна-Уїтні, (програма STATISTICA 5.5), а також? Критерій Холмогорова-Смирнова.

Аналіз отриманих даних дозволив зробити наступні висновки.

1. В ході професіоналізації студентів-психологів і студентів-економістів простежується динаміка спрямованості особистості. Дана динаміка проявляється в тому, що у студентів-психологів і студентів-економістів першого курсу спостерігається домінуюча спрямованість на себе, в той час як у студентів-економістів 4-го курсу переважає орієнтація на задачу. У студентів-психологів орієнтація на себе є ще більш вираженою в порівнянні з 1-м курсом. Даний факт можна пояснити впливом специфіки навчання.

2. При порівнянні вибірок студентів-психологів і студентів-економістів 1-го курсу істотних відмінностей у самосвідомості виявлено не було. У той час як в вибірках студентів-психологів і студентів-економістів 4-го курсу спостерігаються істотні відмінності. Вони проявляються в тому, що: студенти-психологи характеризуються більшим ступенем усвідомленості себе, схильністю до самозвинувачення, наявності внутрішньої конфліктності. При описі себе студенти-психологи 4-го курсу більш самостійні в своїх судженнях, в той час як студенти-економісти 4-го курсу надають більшого значення думки інших людей про себе і більш залежні від оцінок оточуючих. Крім того, можна говорити про особливості рефлексії у студентів-психологів і студентів-економістів 4-го курсу, які проявляються перш за все у відмінності предмета рефлексії. Так, студенти-економісти 4-го курсу при описі себе приділяють більшу увагу зовнішніми проявами своєї особистості, вказують на особливості зовнішності, підкреслюють інтереси і захоплення, уподобання в діяльності, а також особливості поведінки. Студенти-психологи 4-го курсу при описі себе орієнтовані на опис психічних явищ свого внутрішнього світу, стурбовані своїми емоційними станами і переживаннями, а також особливостями мотиваційної, вольової сфер особистості.

3. Чи були виявлені високо-значущі відмінності між студентами-психологами 1-го і 4-го курсів, істотних же відмінностей у самосвідомості студентів-економістів 1-го і 4-го курсів не виявлено.

Таким чином, спостерігається динаміка самосвідомості в ході професіоналізації студентів, при цьому у студентів-психологів вона більш виражена, ніж у студентів-економістів. Результати проведеного дослідження дозволяють говорити про те, що професійна спрямованість впливає на особливості самосвідомості особистості.

Жданова С.Ю., Дулесова Є.В.