Професійна самосвідомість студентів-психологів різних курсів навчання

Формування професійної самосвідомості є важливим аспектом розвитку майбутнього фахівця, і особливо це стосується професій сфери "людина - людина". Вивчення цього конструкту на ранніх стадіях професійного становлення, зокрема психолога, може підвищити ефективність навчання і визначити основні вектори подальшого розвитку.

У зв`язку з цим метою нашого дослідження стало вивчення професійної самосвідомості студентів-психологів. У дослідженні брали участь студенти 1 - 5 курсів факультету психології ОмГУ ім. Ф. М. Достоєвського, всього 149 учнів, серед яких 42 першокурсника, 28 другокурсників, 30 студентів третього курсу, 25 студентів четвертого і 21 п`ятикурсник.

На першому етапі дослідження в результаті ранжирування студентами компонентів професійної самосвідомості (концепція Е. Л. Доценко і О. С. Андрєєвої) були виділені п`ять найбільш значущих з них - відповідальність, самоповага, самовпевненість, саморозуміння, соціальна і особистісна зрілість. На другому етапі для вимірювання рівня розвитку даних якостей нами був використаний наступний інструментарій: шкала соціально-психологічної адаптованості (К. Роджерс, Р. Даймонд адаптація Т. В. Снєгірьова), опитувальник самоставлення (В. В. Столін і С. Р. Пантелєєв ), методика діагностики локусу-контролю (Е. Г. Ксенофонтова). Для виявлення статистичних закономірностей застосовувався непараметричний U-критерій відмінності Манна - Уїтні.

При вивченні відповідальності студентів встановлено, що показники всіх курсів знаходяться в межах норми (44 - 77,5%). При цьому найбільші показники характерні для другого (пор. Показник: 70%) і третього курсів (71,5%), найменші - для першокурсників (61,8%). При цьому третій курс значимо відрізняється від першого (U = 373, p lt; 0,05) і другого (U = 265,5, p lt; 0,05) за рівнем розвитку відповідальності. Студенти четвертого і п`ятого курсів відрізняються середніми результатами від інших курсів (пор. Показники: 68% і 66,8% відповідно).

При вивченні самоповаги значущих відмінностей між курсами виявлено не було, проте спостерігається тенденція зростання рівня розвитку даної якості від першого до п`ятого курсу (пор. Показники по курсам в порядку зростання: 70,7%, 76%, 78,9%, 80,9 % і 86% соответсвенно).

Найнижчий рівень самовпевненості характерний для студентів-психологів першого курсу (67,4%), а самий максимальний - для студентів п`ятого курсу (77,8%), при цьому у всіх інших курсів приблизно однакові показники (пор. Показники: другого курсу - 72,6%, третього - 72,6%, четвертого - 72,1%).

При вивченні соціальної і особистісної зрілості встановлено, що результати студентів-психологів знаходяться вище норми, досягаючи максимального рівня до третього курсу (пор. Показники першого - 45%, другого курсу - 51,4%, третього курсу - 52%) і знижуючись до п`ятого (пор. показник: четвертого курсу - 51,4%, п`ятого курсу - 50,5%). При цьому значущі відмінності виявлені між першим і другим курсом (U = 399, p lt; 0,05), першим і третім (U = 407,5, p lt; 0,05), першим і четвертим (U = 357,5, p lt; 0,05), на користь старших курсів.
Цікаві результати, на наш погляд, були отримані при вивченні рівня саморозуміння студентів-психологів. Найнижчі результати по даному параметру спостерігаються у студентів третього курсу (21,6%), що значимо відрізняє їх від першокурсників (61,6%, U = 135, p lt; 0,001), другокурсників (59%, U = 89, p lt; 0,001), студентів четвертого курсу (70,9%, U = 33, p lt; 0,001) і п`ятого курсу (65%, U = 68,5, p lt; 0,001). Можливо, це пов`язано з проявом кризи третього курсу. Крім того, було встановлено, що рівень саморозуміння значимо вище у студентів четвертого курсу в порівнянні з другокурсниками (U = 241,5, p lt; 0,05).

В цілому, незалежно від етапу навчально-професійної підготовки, студенти-психологи відрізняються интернальностью, високим рівнем самоповаги і саморозуміння, упевненістю в собі, соціальної та особистісної зрілістю. Таким чином, компоненти професійної самосвідомості у студентів психологічного факультету мають достатній рівень розвитку, при цьому існує залежність цього рівня від курсу навчання майбутніх психологів. Однак для підтвердження специфіки самосвідомості студентів-психологів необхідне проведення порівняльних досліджень

студентів інших спеціальностей, що є актуальною перспективою вивчення даної проблематики.

Ларіонова Катерина Геннадіївна

Мален Олександр Олександрович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!