Дослідження мотивації у студентів-психологів

Провідну роль в засвоєнні професійних знань, умінь і навичок студентами вузу грає навчальна і професійна мотивація. Таким чином, вивчення даного питання є актуальним, особливо в умовах розвитку сучасного інформаційного суспільства. Як показує аналіз психологічної літератури, найбільшу увагу в монографіях і наукових статтях приділяється механізмам формування навчальної мотивації в шкільному віці. Існують дослідження з даної проблематики і для студентства, однак більша їх частина не має достатньої практичної спрямованості.

На базі Гомельського державного університету ім. Ф. Скорини проведено дослідження, предметом якого є мотивація навчальної та професійної діяльності студентів-психологів. Завданнями дослідження були наступні: вивчення сформованості навчальної та професійної мотивації у студентів-психологів і порівняння отриманих результатів з літературними даними.

В якості основного методу дослідження було обрано метод опитування. Результати проведеного нами дослідження підтвердили дослідження А.М.Кухорчука і А. А. Реан про роль загальноосвітніх предметів для студентів. Так, 69,7% студентів вказують на те, що їм важко змусити себе як слід вивчати загальноосвітні дисципліни. Більшість студентів вивчає ці предмети поверхнево, щоб отримати залік, або хорошу оцінку на іспиті. Але з часом інформація, якою вони оперували на іспиті або заліку, забувається. Таким чином, з урахуванням того, що загальноосвітні предмети становлять 83-85% навчального плану факультету психології, продуктивність навчального процесу є дуже низькою.

Серед опитаних студентів 41,6% не впевнені в тому, що обрана професія дасть їм матеріальний достаток в житті. Але тим не менше на питання "Якби Ви вступали до ВНЗ на сьогоднішній день, обрали б Ви знову психологію, як сферу професійної діяльності?" 87,6% опитуваних відповіли позитивно. Хоча тільки 68,5% респондентів вважають психологію справою життя. Так, 25,5% студентів готові отримувати низькооплачувану професію, яка не представляє для них особливої цінності.

Важливими з`явилися відповіді на питання "Як Ви вважаєте, чи можна говорити про наявність у Вашій групі" пізнавального психологічного клімату "?" 55% респондентів відповіли "ні", або "скоріше ні". Найнижчим цей відсоток виявився у студентів I курсу - 28,6%, найбільш високим у студентів однієї з груп II курсу - 93,7%. Ці дані йдуть в розріз з результатами, отриманими в ході відповідей на запитання "Чи є для Вас дана професія справою життя?" Так, якщо у 68,5% студентів психологія є справою життя, то це говорить про наявність у них сформувалася внутрішньої мотивації, це і є передумови "пізнавального психологічного клімату", але, як видно, він відсутній. Можна припустити, що студенти на питання, що стосується їх самих, давали декларовані відповіді, а, що стосувалося зовнішнього (тобто пізнавального клімату в групі), - більш чесно.

Хоружий В.М.