Особливості професійної самосвідомості студентів-психологів

Щоб людина "володів собою", ставав краще, абсолютно необхідно, щоб предметом його уваги і інтересу був не тільки навколишній світ, а й він сам - його тілесні і душевні якості, особливості. Багато причин, що пояснюють ту чи іншу поведінку людини, кореняться в своєрідності складається у нього "Я-образу" - системи уявлень про самого себе. У структуру "Я-образу" входять знання про своїх самих різних, зокрема, професійно-ціннісних якостях, здібностях, темперамент, характер, інтереси та потреби, переконаннях. При цьому людина має уявлення про те, яким він був раніше, яким він є зараз, уявляє себе в майбутньому. У процесі набуття досвіду уявлення про себе поповнюються, уточнюються, перебудовуються.

З метою вивчення особливостей професійної самосвідомості студентам-психологам 3-го курсу (N = 91) пропонувалося протягом 3-4 хвилин привести асоціативний ряд по темі "Я-психолог". Перші дві хвилини більшість оптант активно працювали, а потім приведення асоціацій ускладнювалося. Ймовірно саме завдання, спрямоване, почасти, на рефлексію себе як психолога, не було звичним і викликало деякі труднощі.

Отримані асоціативні ряди ми обробили за допомогою методу "контент аналіз", в ході якого було виділено 10 смислових категорій: професія, навчання, власне психологія, професійні та особистісні якості психолога, зовнішня атрибутика професії, уявлення про роботу психолога, складові діяльності психолога, прагнення, розвиток, блага. Так, наприклад, до категорії "зовнішня атрибутика професії" ми віднесли наступні асоціації: власний кабінет, комп`ютер, клієнти, книги, зручне крісло, окуляри, бланки та ін. В ході аналізу всі асоціації студентів були віднесені до названих категорій. Потім було проведено ранжування категорій залежно від частоти виникнення асоціацій, по кожній з них. Найчастіше респонденти наводили асоціації, підпадають під категорію "складові діяльності психолога" (23,5%) - на 2 місці - категорія "уявлення про роботу психолога" (21%), що можна пояснити особливостями навчального плану, за яким до третього курсу студенти вже почали вивчати спеціальні дисципліни-досить часто студенти згадували професійні і особистісні якості (18,3%), серед яких найбільш часто згадувалися відповідальність, доброта, емпатія, - на 4 місці (11,2%) - категорія "зовнішня атрибутика професії" і на 5 місці (10,6%) - катег орія "блага" на жаль досить часто зустрічаються відповіді типу "стаж, зарплата, статус". Решта категорії розподілилися наступним чином: на 6 місці (6,3%) - "навчання" - на 7 (3,9%) - "професія, спеціальність" на- 8 (2,6%) - "прагнення" цілеспрямованість. Прагнення до саморозвитку і самоактуалізації на 9 місці (1,3%), а на 10-му місці знаходиться категорія "власне психологія" (1%).

Таким чином, на основі проведеного дослідження, ми можемо зробити висновок про те, що у студентів-психологів третього курсу професійна самосвідомість не досягло належного рівня, що далеко не всі усвідомлюють глибину їх професійної діяльності, а мають лише загальноприйняте уявлення про неї. Ми вважаємо, що отримані результати обумовлені кризою професійного становлення який переживають студенти в середині навчання у ВНЗ, і, на наш погляд, подальше вивчення цієї проблеми має торкатися студентів на початковому етапі навчання (1 курс) і випускників вищого навчального закладу (5 курс), цікаво було б вивчити особливості професійної самосвідомості діючих психологів.

Голодок Тетяна Михайлівна

Пижьянова Олена Валеріївна