Вплив самооцінюючої еталонів на професійні уявлення студентів

Однією з істотних тенденцій розвитку особистості в сучасних умовах стає розширення і велика диференціація внутрішнього контролю найрізноманітніших форм її поведінки. Розвиток внутрішнього контролю, вдосконалення саморегулювання діяльності та поведінки пов`язані з поглибленням уваги особистості до свого внутрішнього світу, з її самовихованням. У комплексі проблем внутрішньої активності особистості істотна роль належить проблемам самосвідомості та саморегуляції. У психічної життя особистості самосвідомість є центральним що створює.

В рамках дослідження проблем самосвідомості провідна роль відводиться самооцінці: вона характеризується як стрижень цього процесу, показник індивідуального рівня його розвитку, його особистісний аспект. Самооцінка як мотиваційно-ціннісне ставлення до себе була розглянута в ряді робіт як в зарубіжній психологічній науці, так і у вітчизняній психології. В даний час вивчення саме професійної самооцінки представляється досить актуальним у зв`язку із збільшеною потребою суспільства в удосконаленні професійної сфери. Професійна самооцінка є істотним чинником, що впливає на ефективність діяльності.

Професійна самооцінка цілком разложима на функціональні складові. У даній роботі такими складовими можуть бути самооценочная еталони, різні позиції, з яких людина оцінює сам себе. Ці еталони служать критерієм для побудови індивідуальної стратегії професійного розвитку. Саме ж професійний розвиток проявляється у вигляді деяких професійних уявлень щодо рівня, швидкості досягнення певного рівня професіоналізму. Ці уявлення можна диференціювати і з їх допомогою досліджувати динаміку самооцінки.

Досліджуючи взаємозв`язок і взаємовплив самооцінюючої еталонів і професійних уявлень, можна виділити механізми формування перспективи в плані професії. Знання цих механізмів дозволить більш чітко виробляти рекомендації з регулювання процесу професійного формування і функціонування.

Метою дослідження було визначити ступінь участі еталонів самооцінки в побудові професійних уявлень.

В ході дослідження було поставлено ряд гіпотез:

1. самооценочная еталони беруть участь як критерії в побудові професійних уявлень.

2. Подання про динаміку професійного розвитку змінюються з терміном навчання.

3. У міру навчання відбувається диференціація студентами своїх бажань, можливостей і потенцій в професійній сфері.

Дослідження проводилося протягом квітня травня 2000 року на відділенні психології ОмГУ. У ньому взяли участь 115 студентів очної форми навчання, з них з 1-го курсу 25 осіб (середній вік 18 років), з 2-го 20 (19 років), з 3-го 30 (20 років), з 4-го і 5-го по 20 (21 і 22 роки). Переважна більшість склали особи жіночої статі. Дослідження проводилося в дообеденное час. Використовувалися сконструйовані автором методичні прийоми "самооценочная еталони" і "Професійні уявлення".

Основні висновки роботи полягають в наступному:

* На 1, 2, 4, 5-му курсах провідним еталоном є оцінка себе як реального психолога, а на 3-му курсі провідною виступає оцінка себе як психолога з боку викладачів.

* На 1-му курсі провідною категорією професійних уявлень виступає категорія бажань. На 2, 3, 5-му курсах провідною є категорія реальних досягнень. На 4-му курсі провідною є категорія професійних можливостей і здібностей.

* Виявлено загальну для всіх курсів тенденція розташування середніх значень категорій професійних уявлень в ряд по зростанню: маю можу хочу.

* За показником "негативного потенціалу активності" 4-й курс найбільш наближений до стану "професійного ступору" (відсутність прагнення до чогось більшого, ніж щось, на що студенти здатні), а у 1-го курсу можна відзначити прагнення прирівнювати свої реальні досягнення до своїх професійних можливостей.

* При оцінці себе як реального психолога у 1-го курсу відзначені найвищі самооцінки, а при оцінці з боку викладачів у 1, 2-го курсів - найнижчі оцінки. При оцінці себе як психолога з боку клієнта тільки у 3-го курсу були дані низькі оцінки.

Мандрикова Є.Ю.