Формування самосвідомості студентів економічних спеціальностей

В умовах трансформації російського суспільства відбувається злам соціально-професійної структури. Потреби суспільства в професіях, орієнтованих на колишню економіку, скорочуються. Разом з тим виникає запит на професії, пов`язані з новими тенденціями розвитку економічного устрою. Затверджуються нові для російського суспільства професії менеджерів, ділерів, банківських службовців і ін. Так, професія менеджера є об`єктом серйозного психологічного аналізу на сучасному етапі розвитку суспільства. Менеджер - це фахівець в сфері управління (Аверченко Л.К., Герчикова М.М., Уткін М.М.).

Високі вимоги, що пред`являються до сучасного менеджера, висувають в ряд актуальних завдань сучасної освіти діагностику і формування професійної самосвідомості учнів, зумовлюють необхідність самої різнобічної підготовки фахівців - управлінців. Вивчаючи процес вузівської підготовки фахівця, ми приходимо до висновку про те, що основне завдання даної форми професійного навчання полягає в тому, щоб створити умови і забезпечити можливості цілеспрямованого становлення професійної самосвідомості.

Спеціальні дослідження регулятивної ролі самосвідомості в сфері професійної праці були розпочаті такими вітчизняними психологами, як Ю.Н.Кулюткін, Г.С.Сухобская, В.Д.Шадріков і ін. Але сам термін "професійна самосвідомість" з`явився відносно недавно. Так в даному дослідженні професійна самосвідомість визначається як "комплекс уявлень людини про себе як професіонала, це цілісний образ себе як професіонала, система відносин і установок до себе як професіонала".

В цілому більшість авторів (Е.М.Боброва, С.В.Васьковская, В.Н.Козіев, А. К. Маркова) відзначають, що професійна самосвідомість вимагає спеціальної роботи по його розвитку і формування, проте часто воно складається стихійно. Але в управлінській діяльності, де існує професійна необхідність підвищити ефективність цього процесу на даному етапі розвитку російської економіки, організація і керівництво пізнавальною діяльністю особистості, дотримання психологічних умов і принципів його розвитку можуть принести видимі результати.

Теоретичний аналіз структури професійної самосвідомості показав, що його структура в загальних рисах збігається зі структурою самосвідомості особистості і являє собою взаємодоповнююче з`єднання трьох підструктур: когнітивної, афективної і поведінкової.

Когнітивна підструктура включає усвідомлення менеджером себе в системі управлінської діяльності, в системі детермінованих цією діяльністю міжособистісних відносин і в системі його особистісного розвитку. В афективно-оціночному відношенні менеджера до себе розрізняють оцінку їм своїх сьогоднішніх можливостей (актуальна самооцінка), вчорашніх (ретроспективна самооцінка) і майбутніх досягнень (потенційна або ідеальна самооцінка), а також оцінку того, що думають про нього інші (рефлексивна самооцінка). І третій компонент професійної самосвідомості - поведінковий - означає здатність діяти на основі знань про себе і ставлення до себе.

Кількість досліджень особистісних особливостей студента і його уявлень про себе за останні роки збільшилася, але практично відсутні експериментальні роботи, що розкривають динаміку його уявлень про себе як майбутньому професіонала.

На думку більшості вчених (Петренко В.Ф., Шмельов А.Г., і інших), рушійною силою процесу професійного розвитку суб`єкта діяльності є протиріччя між можливостями людини і вимогами діяльності. У студентів вузу воно проявляється як протиріччя між уявленнями про професію менеджера і її реальною суттю, з одного боку, і між уявленнями про себе як суб`єкта майбутньої управлінської діяльності і своїми реальними можливостями - з іншого.

Проблема формування професійної самосвідомості недостатньо науково розроблена. Це пояснюється її складністю і відсутністю ефективних методів вивчення. Слабо вивченим залишається питання про професійні особливості свідомості. Виходячи з цього, ми вважаємо актуальним і своєчасним досліджувати уявлення про професійній свідомості менеджерів, а також студентів, які навчаються даними спеціальностями.

Таким чином, виявлені в роботах психологів і економістів негативні тенденції у формуванні професійної самосвідомості студента говорять про необхідність спеціальної роботи з управління цим процесом, надання студентам своєчасної допомоги у формуванні адекватного "образу професійного Я". Результатом цієї роботи буде формування активного суб`єкта професійного розвитку, здатного аналізувати свої життєві та професійні цілі, мотиви, можливості власної особистості і порівнювати їх з вимогами професійної діяльності.

Енин В.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!