Вивчення сформованості компонентів професійної самосвідомості

Однією з умов, що дозволяє людині стати суб`єктом саморозвитку, є досягнення ним певного рівня розвитку професійної самосвідомості, тобто рівня знання про своє Я, ставлення до свого Я і управління своїм Я.

Проблема розвитку професійної самосвідомості є мало досліджуваної областю вивчення особливостей протікання цього процесу в період підготовки фахівця у вузі і має важливе значення як для практики, так і для психологічної теорії професійного навчання і виховання.

Вивчення особливостей розвитку професійної самосвідомості студентів на прикладі педагогічної спеціальності було проведено В.П.Саврасовим (1986). На думку В.П.Саврасова, розвиток професійної самосвідомості майбутнього вчителя визначається впливом двох факторів. Один з них пов`язаний з процесом освоєння студентами професійних цінностей понятійного апарату дисциплін психолого-педагогічного циклу, в термінах яких можуть бути усвідомлені властивості і особливості власного Я як професійно значущі. Іншим фактором розвитку самосвідомості є сама реальна педагогічна діяльність, в ході якої виявляються інші і для себе професійно важливі властивості і особливості майбутнього педагога.

Для визначення ступеня сформованості основних компонентів самосвідомості було проведено тестування, в якому взяли участь 18 студентів спеціальності "Педагогіка і психологія".

З 16 обстежуваних якостей найвищі значення у студентів виявлені за фактором "G" (висока нормативність поведінки), 8,7 б, і "С" (емоційна стійкість), 8,3 б. Високі значення за даними факторів свідчать про те, що студенти володіють такими якостями, як витриманість, працездатність, емоційна зрілість, відповідальність і усвідомлене дотримання норм і правил поведінки. Низькі значення виявлені за такими чинниками В (інтелект), 3,9 б і Q2 (конформізм), 4,2 б. Результати, отримані за даними факторам, свідчать про конкретності і деякої ригідності мислення, залежно від думки групи і орієнтації на соціальне схвалення. Провідною стратегією взаємодії є відсторонення - 8,6 б.

Комунікативні здібності знаходяться на середньому рівні - 0,5 б, а організаторські - на високому - 0,7 б.

Для виявлення взаємозв`язків між окремими компонентами самосвідомості була проведена математико-статистична обробка результатів дослідження до початку експерименту. Аналіз кореляційних зв`язків, по Пирсону, показав значущу взаємозв`язок на 5% -му рівні (при р gt; 0,05) між наступними складовими: 1) самостійність і сміливість (r = 0,5) - 2) емоційна стабільність і чуттєвість (r = 0,5) - 3) довірливість і підпорядкованість (r = 0,5) - 4) емоційна стабільність і радикалізм (r = 0,5) - 5) високий самоконтроль і сдержанность- 6) емоційна стабільність і суперництво (r = 0,5) - 7) товариськість і кооперація (r = 0,5) - 8) низька нормативність поведінки і спокій (r = 0,5) - 9) реалізм і суперництво (r = 0,4) - 10) радикалізм і спрямованість на спілкування (r = 0,4) - 11) організаторські схильності і суперництво (r = 0, 4) - 12) реалізм і соперничеств (Г = 0,4) - 13) спрямованість на справу і співробітництво (r = 0,4).

Пряма взаємозв`язок (при р gt; 0,01) виявлена між змінними: 1) реалізм і радикалізм (r = 0,5) - 2) чуттєвість і високий самоконтроль (r = 0,4) - 3) довірливість і спрямованість на себе (r = 0,6). Зворотній зв`язок виявлено між змінними: 1) мрійливість і емоційна стабільність (r = 0,5) - 2) емоційна нестабільність і комунікативні схильності (r = -0,6) - 3) емоційна нестабільність і співробітництво (r = -0,5) - 4) підозріла спрямованість на справу (r = -0,8) - 5) низька нормативність поведінки і сміливість (r = -0,6).

Таким чином, усвідомлення в собі професійно значущих якостей, знань, умінь і навичок може служити фундаментом для їх формування у професійній педагогічної діяльності.

Багина В.А., Холявіна А.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!