Копінг-стратегії в структурі професійно-важливих якостей

У 2008 р в рамках досліджень по темі гранту РГНФ основних особистісно-професійних характеристик представників маніпулятивних професій нами приділялася особлива увага структурі акмеологических інваріантів професіоналізму. Професійна діяльність маніпулятивного типу в ряді випадків передбачає управління поведінкою в особливих і екстремальних умовах і висуває особливі вимоги до структури професійно-важливих якостей фахівця. Механізми адаптації до умов професійної діяльності та ситуацій професійного спілкування можуть бути зрозумілі за допомогою дослідження поведінки фахівців маніпулятивних професій в ситуаціях різного рівня складності. Ф.Е. Василюк виділяє 4 типи критичних ситуацій: стрес, фрустрація, конфлікт і криза. Відповідно до його визначення, переживання критичних ситуацій є відображенням вимог середовища, яке може порушити адаптацію, самоконтроль, перешкоджає самоактуалізації особистості і т.д. (Ф.Е. Василюк, 2004).

Великого значення набуває адаптаційний потенціал суб`єкта праці (В.А. Толочек, 2005). У психолого-акмеологічної практиці особливе місце займають підходи, суть яких полягає в побудові суб`єкт-суб`єктної взаємодії. Розвиток психології впорається поведінки (копінга) справила значний вплив на сучасні підходи до розробки профілактичних і псіхокоррекці- ційних програм, метою яких є розвиток ресурсів особистості, підвищення адаптивності і самореалізації. У попередніх дослідженнях нами було встановлено гендерні особливості переваги копінг-стратегій, а також взаємозв`язок між компонентами соціального інтелекту, просоциальной і пасивної (уникнення) стратегіями для студентів юридичних спеціальностей (А.С. Седунова, 2007). Дані результати дозволили припустити істотну роль психологічного супроводу професійної діяльності на етапі завершення студентами професійного навчання і професійної адаптації. Однією з найважливіших завдань стає впровадження в процес підготовки фахівця групи "людина-людина" практики створення різнопланових ситуацій професійного спілкування, а також навчання здоров`язберігаючих технологій (А. С. Седунова, М.М. Скляна, 2006).

У 2008 році ми досліджували копінг-стратегії як компонент структури професійно-важливих якостей особистості співробітників УВС. Метою дослідження було припущення про взаємозв`язок між вибором копінг-стратегій і параметрами адаптивного потенціалу особистості. Застосовувалися методики SACS С. Хобфолл і "Адаптивність". Вибірка склала 90 осіб зі стажем від 1 року до 10 років, середній стаж роботи співробітників - 5,5 років. Результати аналізу за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена показали значущі зв`язку між таким параметром адаптивності, як моральна нормативність, і вибором копінг-стратегій: вступ в соціальний контакт, надання соціальної підтримки, обережні дії. Порівняльний аналіз показав також відмінності за шкалами адаптивності для співробітників УВС, які пережили і не пережили екстремальні ситуації. Значні відмінності отримані для шкал "адаптивний особистісний потенціал" і ряду неассертівних, в тому числі агресивних копінг-стратегій. Таким чином, виправданим є увійшло в практику психологічної служби застосування корекційних психологічних програм для фахівців, які пережили екстремальні ситуації. Не менш важливим перспективним напрямком є розробка програм психологічної підготовки до професійної діяльності в особливих умовах, технологій розвитку адаптивного потенціалу особистості.

Седунова А. С., Скляна М.М.