Профілактика "емоційного вигорання" у педагогічній діяльності

У діяльності психолога розвиваюча робота актуалізує внутрішні ресурси педагогів і сприяє вирішенню пріоритетних завдань супроводу освітнього середовища. Розвиваюча робота з педагогами спрямована на вдосконалення психічних якостей, здібностей особистості, що визначають успішне психосоціальний розвиток.

У психологічному супроводі освітнього середовища умовно можна виділити два рівні: адаптивний і особистісно-орієнтований рівень. Основні пріоритети психолога на особистісно-орієнтованому рівні пов`язані з формуванням психологічної культури в рішенні проблем професійної діяльності, розвитком рефлексивних умінь, проектуванням освітнього процесу з опорою на особистісні ресурси педагогів. Розглянемо варіант особистісно-орієнтованого супроводу на прикладі реалізації освітньої програми. У практиці підвищення кваліфікації педагогів Вологодської області реалізується курс "Профілактика емоційного вигорання особистості". Поняття "вигорання" використовується психологами для позначення переживання людиною стану фізичного, психічного та емоційного виснаження, викликаного тривалою включеністю в напружені ситуації в процесі професійної діяльності.

Основна мета даного курсу - збагачення досвіду педагогів у розвитку особистісних і професійних ресурсів в рамках збереження психологічного здоров`я. Аналіз факторів розвитку "вигорання" дозволяє визначити це явище як наслідок взаємодії організаційних явищ середовища та індивідуальних характеристик особистості. У професіях, орієнтованих на роботу з людьми, велике значення має отримання від них професійної "зворотного зв`язку". Саме її відсутність, або негативний характер є однією з причин цього явища. У руслі цієї програми педагоги здійснюють самодіагностику свого стану, яка призводить до усвідомлення проблеми емоційного вигорання. На етапі обговорення причин "вигорання" педагогами здійснюється рефлексія своїх особистісних ресурсів, індивідуальних стратегій поведінки, установок, використовуваних в психотравмуючих ситуаціях професійного середовища. Профілактика "вигорання" пов`язана, з одного боку, з розвитком професійно важливих якостей особистості, формуванням адаптивних умінь і стратегій поведінки, з іншого - з підтримкою внутрішніх ресурсів, використанням їх потенціалу, як для професійного розвитку, так і для "розвантаження" поза професійної діяльності .

Виділимо основні підходи до роботи з професійним "вигоранням":

1. Турбота про себе і зниження рівня стресу.

Особлива увага приділяється формуванню мотивації до здорового способу життя, оволодіння навичками саморегуляції. Розглядаються можливості по управлінню психоемоційним станом, шляхом впливу людини на самого себе за допомогою слів, уявних образів, управління м`язовим тонусом і диханням.

2. Освоєння навичок ефективної комунікації.

Робота передбачає активне залучення минулого досвіду педагогів в освоєнні базових технік продуктивної взаємодії: вміння вести діалог, оволодіння прийомами конструктивної критики, аналізу конфлікту як ресурсу для розвитку. Окрема увага приділяється роботі по трансформації негативних переконань особистості. Проблемні ситуації розглядаються на основі алгоритму терапії, сфокусоване на вирішенні. В основі - розвиток здатності у педагогів сприйняття проблеми як завдання, яку можна продуктивно вирішувати, мобілізувавши особистісний потенціал. В основі даного алгоритму роботи з проблемою - позитивне мислення.

3. Підвищення рівня професійної майстерності. Робота з супервизором.

В основі даної роботи лежать технології моделювання професійної діяльності педагогів. Вони допомагають осмислити і інтегрувати ресурси особистості, необхідні для ефективної професійної діяльності, а також розглянути діяльність як служіння своїм ідеалам і цінностям.

Крилова Т.А.