Професійне здоров`я представників соціономічних професій

Актуальна економічна ситуація висуває все більш значні вимоги до багатьох аспектів діяльності представників соціономічних професій: рівню їх знань, психолого-педагогічних умінь і навичок, професійної компетентності, особистісних особливостей. Звідси така увага до питань психологічного забезпечення професійного здоров`я психологів, педагогів, лікарів, менеджерів, вчителів.

Результати дослідження, проведеного нами в 2008-2009 рр., На вибірці 176 педагогів освітніх установ (ОУ) Санкт-Петербурга, дозволили створити узагальнений портрет педагога з точки зору професійного здоров`я: позитивне ставлення до інших людей, рівень амбіційності та змагальності - нижче середнього, помірна напористість, відсутність великих кар`єрних устремлінь, найбільш виражені такі компоненти поведінки, як нетерплячість, енергійність, тиск фактора часу, залученість в роботу.

Встановлено, здавалося б, парадоксальна на перший погляд річ. Чи не виявлено взаємозв`язок трудового стажу і рівня професійного здоров`я працівників ОУ. Існуюча думка про те, що чим довше педагог працює в ОУ, тим вище рівень його професійного вигорання, не знайшов підтвердження. Це свідчить на користь того, що великий педагогічний стаж не є обов`язковим фактором у виникненні синдрому професійного вигорання. На питання: "Що найбільше впливає на вас в процесі виконання професійної діяльності?", Педагогами виділені: емоційне напруження на роботі-відсутність ясності в оплаті праці-взаємини з колегами одноманітність виконуваної роботи-неритмічна робота ( "штурмівщини") - конфлікти особистісних цінностей з цінностями, декларованими організацією-фінансові проблеми. Найчастіше педагоги виявляють у себе такі симптоми стресу, як відчуття втоми (70% опитаних вказали на цю ознаку), порушення сну (50%), пригнічений настрій (47%), підвищений артеріальний тиск і підвищена дратівливість (по 43%), м`язове напруга, болі в області шиї, спини (33%).

Говорячи про стратегії подолання стресу в практиці педагогів, встановлено, що за винятком стратегії асоціальних дій, всі інші (ассертівние, обережні, імпульсивні, маніпулятивні, агресивні дії, вступ в соціальний контакт, пошук соціальної підтримки, уникнення) відрізняються середнім ступенем вираженості. Виявлено прямий взаємозв`язок рівня професійного здоров`я і використання непрямих, асоціальних і агресивних дій. Серед способів зняття стресу педагоги найчастіше використовують: спілкування з друзями (на цей спосіб зняття стресу вказали 59% опитаних), музику (53%), хобі (51%), гумор і сміх, сон, поїздки за місто на природу (по 50 %), читання (43%), шопінг і прогулянки (по 42%), спілкування з домашніми тваринами (37%), спілкування з родичами (36%), їжу (34%), перегляд телевізора (28%), заняття спортом , подорожі, баню (сауну, басейн, ванну) (по 27%). Цікавим, на наш погляд, є розробка системи цінностей у педагогів, що є основою високої стресостійкості. Ранжируваний список цінностей виглядає таким чином: 1 - любов (фізична і психічна близькість з коханою людиною), 2 - здоров`я (фізичне і психічне), 3 - щасливе сімейне життя, 4 - впевненість в собі, 5 - цікава робота, 6 - життєва мудрість , 7 - матеріально забезпечене життя, 8 - пізнання, 9 - наявність друзів, 10 - розвиток. При цьому рівень реалізованості цінностей іншої: 77,8% - наявність друзів, 70% - пізнання, 67,1% - розвиток, 65% - активна діяльне життя, 64% - здоров`я, 63,6% - суспільне визнання, 63% - цікава робота, 61% - свобода. Найменший рівень реалізованості з цінностей у педагогів - матеріально забезпечене життя (48%), щастя інших (48%), життєва мудрість (47%), можливість зробити професійну кар`єру (45,8%).

Така неузгодженість в системі цінностей і рівні їх реалізованості, на наш погляд, є провідним фактором розвитку професійного вигорання у педагогів. Крім того, на професійне вигорання і професійну деформацію педагогів впливають такі чинники: низька задоволеність професійним і соціальним статусом- переживання невідповідності між витратами сил на виконувану роботу і її оплатой- напружена психоемоційна діяльність педагога брак позитивної мотивації в роботі.

Шінгаев С. М.