Детермінанти феномена емоційного вигорання педагогів

Феномен емоційного вигорання - стійке, прогресуюче, негативно забарвлене психологічне явище, яке характеризується психоемоційним виснаженням, розвитком дисфункціональних установок і поведінки на роботі, втратою професійної мотивації, що виявляється у професійній діяльності у осіб, зайнятих у соціальній сфері [2,3,4].

Дослідження феномена емоційного вигорання у педагогів є актуальним у зв`язку з високою суспільною значущістю цієї професії, спрямованої на становлення і розвиток особистості учнів. Професійна діяльність педагогів характеризується рядом особливостей, що дозволяють віднести її до групи ризику виникнення і розвитку емоційного вигорання. Вигорання здатне мати значний негативний вплив, як на психосоматичне здоров`я педагога, так і на ефективність його діяльності.

Виявлення детермінант емоційного вигоряння дозволить розробити програму, спрямовану на профілактику та корекцію емоційного вигорання на різних етапах професійного становлення особистості.

У зв`язку з цим було зроблено емпіричне дослідження, спрямоване на виявлення детермінант феномена емоційного вигорання. У дослідженні взяли участь педагоги загальноосвітніх шкіл м Тутаева Ярославській області (n = 142).

У дослідженні застосовувався метод спостереження, опитування, метод експертних оцінок, аналіз документації. Використовувалися психодіагностичні методики "Опитувальник психічного вигорання" (А.А. Рукавишников), опитувальник "Стильова саморегуляція поведінки" (В. І. Моросанова), опитувальник "Нейротизм Екстраверсія психотизма" (А.А. Рукавишников), методика "Ціннісні орієнтації" ( М. Рокич), "Експрес-методика по вивченню соціально-психологічного клімату в трудовому колективі" (О. С. Михалюк та А.Ю. Шалит), авторська методика "Особливості організації педагогічної діяльності" використовувалася для аналізу факторів, пов`язаних з організацією діяльності педаго а (М.В. Борисова).

Порівняння крайніх вибірок педагогів з високим і низьким рівнем вигорання дозволило виявити детермінанти, за якими ці групи різняться. На високому рівні значущості (Т-критерій Ст`юдента = 0,99) виявлені значущі відмінності за показниками термінальних і інструментальних цінностей, нейротизму, показником саморегуляції. Значні відмінності (Т = 0,95) виявлено за показником соціально-психологічного клімата- характеристикам організації педагогічної діяльності - автономності, розподілу навчального навантаження, професійному зростанню і включенню в управління.

В результаті кореляційного аналізу були виявлені значущі кореляції між рівнем емоційного вигорання і нейротизм (r = 0.71, plt; 0,01) - емоційним вигоранням і термінальними (r = 0.76, plt; 0,01) і інструментальними цінностями (r = 0.64, plt ; 0,01) - емоційним вигоранням і загальним рівнем саморегуляції (r = -0.29, plt; 0,01) - емоційним вигоранням і показником соціально-психологічного клімату (r = 0.24, plt; 0,01) - емоційним вигоранням і характеристиками організації діяльності - стимулюванням праці (r = -0.32, plt; 0,01), професійним ростом (r = -0.23, plt; 0,01), в винятком в управління (r = -0.27, plt; 0,01), автономністю (r = -0.20, plt; 0,05) і розподілом навантаження (r = -0.18, plt; 0,05), а також зв`язок вигоряння з екстраверсія (r = -0.19, plt; 0,05) і психотизма (r = 0.20, plt; 0,05).

Результати проведеного емпіричного дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. Встановлено, що основними психологічними детермінантами емоційного вигорання виступають внутрішні індивідуально-психологічні і зовнішні соціально-психологічні чинники.

2. Виділено системоутворюючі детермінанти емоційного вигорання, в якості яких виступають високий рівень нейротизму і неузгодженість в ціннісній сфері (значущих цінностей з можливістю їх реалізації в професійній діяльності).

3. Виділено значущі детермінанти, що сприяють виникненню і динаміці вигоряння, якими є несформованість у педагогів умінь і навичок саморегуляції, незадовільний соціально-психологічний клімат колективу і недоліки в організації педагогічної діяльності - низький рівень автономності, нерівномірний розподіл навантаження, недостатнє стимулювання праці, відсутність можливостей професійного зростання і включення в управління.

Борисова Марія Володимирівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!