Структура синдрому "емоційного вигорання" у лікарів-наркологів

Нами було проведено порівняльне дослідження показників синдрому "емоційного вигорання" за допомогою опитувальника "емоційне вигорання" (Бойко В.В., 2004) у 73 лікарів-наркологів з різним стажем роботи. У дослідженні брали участь лікарі-наркологи, які працюють в структурах Курської обласної наркологічної лікарні, Ленінградського обласного наркологічного диспансеру, а також наркологи різних лікувальних установ Санкт-Петербурга і Ленінградської області, які проходили цикл спеціалізації на кафедрі наркології Санкт-Петербурзької медичної академії післядипломної освіти.

За стажем роботи досліджувані лікарі були розділені на три групи: перша - стаж роботи до 10 років (31 випробуваний), друга - стаж роботи від 10 до 20 років (16 випробовуваних) і третя - стаж роботи понад 20 років (26 випробовуваних). Середній вік випробовуваних і стаж роботи в першій групі склали 29 років і 3 роки-у другій групі - 41 рік і 14 років-в третій групі - 53 роки і 28 років, відповідно.

Згідно з результатами дослідження, найбільший ступінь вираженості синдрому "емоційного вигорання" відрізнялися випробовувані лікарі 2-ї групи (зі стажем роботи від 10 до 20 років) - 130 балів, далі - 3-ої групи (стаж роботи понад 20 років) - 113 балів, і найменші показники синдрому "емоційного вигорання" продемонстрували випробовувані 1-ої групи (стаж роботи до 10 років) - 98 балів.

У всіх трьох груп випробовуваних структура синдрому "емоційного вигорання" була приблизно однакова: найбільшим ступенем вираженості відрізнялася фаза "резистентності", а ступеня вираженості стадій "напруги" і "виснаження" були приблизно рівні: для 1-ої групи - 47, 29 і 28 балів, відповідно-для 3-ої групи - 49, 36 і 33 бали, відповідно, це вище, ніж у випробовуваних 1-ої групи-для 2-ї групи - 50, 41 і 41 бал, відповідно, що перевищує відповідні показники випробовуваних 1-ої і 3-ої груп.

На підставі отриманих даних, можна зробити висновок про те, що основні відмінності в ступені вираженості синдрому "емоційного вигорання" у лікарів-наркологів з різним стажем професійної діяльності перебувають в рамках стадій "напруги" і "виснаження", а показники стадії "резистентності" були приблизно рівні у всіх трьох досліджуваних груп.

Що стосується відмінностей в структурі окремих фаз синдрому "емоційного вигорання" у лікарів-наркологів - "напруги", "резистентності" і "виснаження", то нами були отримані наступні дані. Найбільшою мірою виразності у лікарів-наркологів 1-ої групи відрізнявся симптом "редукції професійних обов`язків" фази "резистентності" - 15 балів. У лікарів 2-ї групи найбільшим ступенем вираженості мав симптом "переживання психотравмуючих обставин" фази "напруги" - 15 балів. Випробовувані ж 3-ї групи демонстрували найбільшу ступінь вираженості симптому "неадекватного виборчого емоційного реагування" фази "резистентності" - 19 балів.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження нами встановлені суттєві відмінності в ступені вираженості і структурі синдрому "емоційного вигорання" у лікарів-наркологів в залежності від віку і стажу професійної діяльності.

Єжеленко С.В., Лук`янов В.В., Славіна Т.Ю.