Психічне вигоряння як наслідок робочих стресів

Робочі або професійні стреси можуть порушити дієздатність організації, що призводить до втрати кадрових ресурсів. Руйнівний вплив психологічного стресу відзначається навіть у прогресивних і добре керованих організаціях, оскільки розвиток стрес-реакцій має складну багатофакторну обумовленість: від структурно-організаційних особливостей організації до особистісних особливостей співробітників.

Синдром емоційного вигорання, що є наслідком робочих стресів, відноситься до числа феноменів особистісної деформації і являє собою багатовимірний конструкт, набір негативних психологічних переживань, пов`язаних з тривалими і інтенсивними міжособистісними взамодействия, що відрізняються високою емоційною насиченістю або когнітивної складністю. Це відповідна реакція на тривалі стреси міжособистісних комунікацій, що включає в себе три компоненти: емоційне виснаження, деперсоналізацію і редукцію персональних досягнень, засновані на виробленому особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравмуючі впливи.

В даний час емоційне вигорання зазвичай вивчається на прикладі діяльності суб`єктів допомагають професій (психологів, лікарів, психотерапевтів, соціальних працівників), які за родом своєї діяльності інтенсивно спілкуються з іншими людьми. Вигоряння схильні і працівники сфери послуг і управління в комерційній сфері, для яких характерно щоденне різноманіття емоційно і когнітивно складних ситуацій спілкування, висока відповідальність за результат комунікації, часта відсутність позитивного результату.

Метою проведеного нами емпіричного дослідження було вивчення змісту та динаміки прояви синдрому емоційного вигорання у управлінських працівників університету. Специфіка діяльності співробітників полягає в тому, що здійснювана ними діяльність відноситься до типу "людина - знакова система", "людина - людина" або до змішаного типу, де представлені обидва з названих вище типу.

Отримані в результаті дослідження дані дозволили виявити наступну вираженість середніх значень показників симптому вигоряння: в кінці семестру у співробітників управлінь виявляється в стадії складаються такі симптоми, як: "неадекватне емоційне виборче реагування" (14,6 бала) і "редукція професійних обов`язків" (11 , 8 бала). При цьому симптом "розширення сфери економії емоцій" представлений у них вже як сформований, який інтенсивно виявляє себе не тільки в професійній діяльності, а й у спілкуванні з рідними. На основі аналізу середніх значень синдрому емоційного вигорання у респондентів не виявлено жодної з фаз на рівні сформованості. Разом з тим дані свідчать про те, що в чітко обумовленою стадії формування знаходиться в цілому фаза "резистенции". При цьому найбільш яскраво вираженими симптомами опору співробітників управлінь виробничих навантажень є такі, як "неадекватне емоційне виборче реагування" і "розширення сфери економії емоцій". При цьому якщо перший має середній показник рівний 14,6 бала, що свідчить про його статус складається симптому, то середнє значення другого показника 16,8, що характеризує його сформованість як захисного механізму особистості, яке експлуатується нею в різних життєвих ситуаціях.

Характерно, що рівень опірності співробітників забезпечується і мають тенденцію набути статусу складається симптомом "редукція професійних обов`язків", що виявляється в прагненні співробітника знизити службові навантаження, що вимагають емоційних витрат.

Найнижчі показники виявлені по фазі "Тривожне напруження", що свідчить про те, що фаза емоційно "прожите" респондентами і психічна енергія особистості зосереджена на опорі навантажень. Іншими словами, професійна діяльність здійснюється як переживання еустресса, що відбувається на тлі зниження "запасу" психічного ресурсу співробітників, що провокує перехід фази "Виснаження" в стадію формування, що тягне за собою психосоматичні захворювання (цей симптом має найбільше середнє значення серед симптомів цієї фази) .

Результати, отримані в ході дослідження, можна застосувати при проведенні тренінгових заходів, спрямованих на розвиток стійкості до синдрому емоційного вигорання для ефективності праці і стабільності ділового життя організації.

Шишко Е.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!