Емоційне вигоряння педагогів дошкільних освітніх установ

Емоційні проблеми - не рідкість для трудових колективів. Найчастіше ці проблеми можуть бути наслідком напруженості трудової діяльності, несприятливих взаємовідносин між колегами, неадекватного стилю управління і багатьох інших факторів. Внутрішні проблеми колективу - не єдина предрасполагающая до несприятливих психологічних проблем складова. Існує і зовнішня. Так, що відбуваються в Росії протягом останніх років зміни - від зміни ряду цінностей, норм і правил до розшарування суспільства - не могли залишити поза увагою в числі інших соціальних систем систему освіти. Породжені явищами аномії проблеми зачепили всі її рівні, і перш за все рівень первинного і найважливішого для розвитку суспільства ланки - освітніх установ. Неадекватна оцінка соціального статусу педагога, низька заробітна плата, гендерна монополярності колективів, проблеми матеріально-технічного оснащення освітнього процесу - далеко не повний перелік актуальних питань, що підлягають якнайшвидшого вирішення як на федеральному, так і на регіональних рівнях.

Безумовно, наукове співтовариство не обходить увагою проблеми психології педагога. Виділено провідні здібності особистості до педагогічної діяльності (Н.А.Амінов, 1988- Н.В.Кузьміна, 1990 А. К. Маркова, 1993). Проаналізовано взаємозв`язки динамізму, здатності до саморегуляції і емоційної стійкості (Р.О.Агавелян, 1999). Вивчаються характеристики стійкості до стресу, фрустраційної толерантності та ін.

При цьому в літературі недостатньо обговорюється питання про психологічні особливості педагогічних колективів. Особливо, колективів дошкільних освітніх установ (ДОУ), в тому числі спеціальних (корекційних) з їх численними особливостями. Серед останніх - крім характерних для більшості освітніх установ - специфіка розвитку вихованців та обучающіхся- складності взаємодії з батьками, часто знаходяться в стані кризи- високе нервово-психічне напруження (часто нервово-психічна напруженість) - складність технологічної організації (високі і специфічні вимоги до рівня підготовки кадрів, сучасні системи інтегрованого навчання і виховання, психолого-педагогічного медико-соціального супроводу і т.д.).

Зазначене при певних умовах може сприяти формуванню синдрому так званого емоційного вигоряння (згоряння, психоемоційного виснаження). Емоційне вигоряння на певному етапі є регуляторним механізмом, що дозволяє людині дозувати і економно витрачати енергетичні ресурси. Однак при досить довго і інтенсивно діючих зовнішніх і внутрішніх факторах можуть наступати його дисфункціональні слідства, коли вигорання негативно позначається на виконанні професійної діяльності та відносинах з партнерами. Чимале значення в формуванні емоційного вигорання мають характеристики трудового колективу.

Для того щоб самим загальним чином охарактеризувати умови діяльності тієї чи іншої групи, часто використовують терміни "соціально-психологічний клімат", "психологічний клімат", "емоційний клімат" ... Клімат групи являє собою стан групової психіки, обумовлене особливостями її життєдіяльності.

Ми припустили, що в педагогічних колективах корекційних та масових дошкільних освітніх установ емоційне вигорання має значиму поширеність і вираженість, які багато в чому залежать від характеристик соціально-психологічного клімату.

Метою дослідження з`явився порівняльний аналіз явищ синдрому емоційного вигорання і особливостей соціально-психологічного клімату в колективах корекційних та масових дитячих садів.

У якості піддослідних виступили понад 200 фахівців - вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів, педагогів-психологів, вихователів (віковий діапазон від 21 до 55 років).

За методикою дослідження емоційного вигорання В. В. Бойко нами встановлено, що прояви вигоряння в колективах корекційних дитячих садів менш поширені, але мають велику ступінь вираженості.

Так, у учасників дослідження з масових ДОУ сформованих симптомів емоційного вигорання більше, особливо - редукція професійних обов`язків, неадекватне виборче емоційне реагування, розширення сфери економії емоцій. Ці симптоми проявляються в спробах полегшити або скоротити обов`язки, які вимагають емоційних витрат. В результаті чого до професіонала приходить відчуття, що емоційно він вже не може допомагати суб`єктам своєї діяльності. Це свідчить про професійну деформацію особистості та завдає шкоди суб`єкту спілкування.

1-я стадія емоційного вигорання (напруга) в досліджуваних групах не встановлена. 2-я стадія (резистенція) домінує в колективах масових ДНЗ (до 63% співробітників). До 32% фахівців корекційних дитячих садів мають формується 3-ю стадію (виснаження).

У колективах масових ДНЗ (за даними факторного аналізу) найбільш значущим є фактор особистісної відстороненості. Це підтверджується і результатами кореляційного аналізу: особистісна відстороненість значимо (rgt; 0,59) корелює з емоційним дефіцитом, емоційної відстороненістю, редукцією професійних обов`язків і психосоматичними і психовегетативними порушеннями (r = 0,59).

У колективах корекційних ДОУ виявлені значущі (rgt; 0,4) кореляції між особистісної відстороненістю і емоційним дефіцитом, психосоматичними і психовегетативними порушеннями і тривогою і депресією, психосоматичними і психовегетативними порушеннями і особистісної відстороненістю, розширенням сфери економії емоцій і тривогою і депресією. З цього випливає, що педагоги корекційних ДОУ більшою мірою схильні до проявів декомпенсації.

При використанні методики "Діагностичний опитувальник соціально-психологічного клімату групи (А.Ю.Шалито, О.С.Міхалюк)" отримані наступні результати.

Соціально-демографічна ситуація (загальний стаж роботи і стаж роботи за фахом, житлові умови, сімейний стан, вік) в колективах масових ДОУ має більш сприятливі характеристики, ніж в колективах корекційних дитячих садів.

У масових і корекційних ДОУ фахівці високо оцінюють роботу в цілому, рівень організації роботи, ступінь впливу керівника на справи в колективі. У той же час низько оцінюється розмір заробітної плати, стан устаткування. У корекційних дитячих садах набагато вище оцінюються санітарно-гігієнічні умови, різноманітність роботи, рівномірність забезпечення роботою.

Емоційний і когнітивний компоненти соціально-психологічного клімату в масових ДНЗ мають більш високі значення, ніж в корекційних. Поведінковий - нижчу оцінку.

Дослідження, проведене за методикою "Оцінка сформованості групи як колективу по полярним профілям", показує, що і в масових, і в корекційних ДОУ групи мають середню ступінь сприятливості соціально-психологічного клімату. Але в масових дитячих садах показники вище.

Узагальнене зіставлення отриманих даних дозволяє зробити висновок, що в масових ДОУ соціально-психологічний клімат має більш сприятливі характеристики, ніж в корекційних. Незважаючи на це, достовірної зв`язку між характеристиками соціально-психологічного клімату і поширеністю і виразністю симптомів емоційного вигорання в досліджуваних групах не виявлено. Доцільно припустити, що первинно призводять до формування емоційного вигорання все ж є особистісні фактори. Як вказує А.В.Осніцкій (2003), люди, схильні до вигоряння, схильні проявляти співчуття, м`якість, гуманність. Їх ціннісні орієнтації концентруються на благо оточуючих і якості виконання роботи. Але власний енергоресурс нестійкий і недостатній. З огляду на це, для кращого розуміння особливостей емоційного вигоряння в ДОУ, необхідно дослідження не тільки особливостей соціально-психологічного клімату в педагогічних колективах, а й особливостей особистості педагога.

Отримані результати дозволили сформулювати наступні висновки.

1. Симптоми емоційного вигоряння більш поширені в колективах масових ДОУ, але більш виражені в колективах корекційних.

2. Соціально-психологічний клімат в колективах масових дошкільних освітніх установ більш сприятливий. Почасти це може бути пов`язано з кращого соціально-демографічною ситуацією у випробовуваних масових ДНЗ (що диктує необхідність розширення вибірок).

3. Достовірної зв`язку між характеристиками соціально-психологічного клімату і поширеністю і виразністю симптомів емоційного вигорання в досліджуваних групах не виявлено.

4. Встановлені закономірності вимагають дослідження взаємозалежності проявів емоційного вигорання в педагогічних колективах і особливостей особистості педагога.

Дем`янчук Р.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!