Дослідження синдрому емоційного вигорання у психологів у вітчизняній психології

Дослідження феномена емоційного вигорання широко представлені в зарубіжній (М. Anderson, М. Burisch, R. Burke, M. Leiter, C. Maslach, A. Pines, W. Schaufeli і ін.) І вітчизняної психології (М. А. Амінов, В. В. Бойко, Н. В. Гришина, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, В. Е. Орел, Т. В. Форманюк). Емоційне вигоряння В. В. Бойко визначає як вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій (зниження їх енергетики) у відповідь на психотравмуючі впливи (1996).

Дослідження синдрому емоційного вигорання у психологів різних спеціальностей - важлива область вивчення даного феномена. Д. А. Кутузова в дослідженні "Організація діяльності та стиль саморегуляції як чинники професійного вигорання педагога-психолога" (2006) зазначає, що поширеність феномена професійного вигорання серед російських педагогів-психологів досить велика: 33,47% дослідженої вибірки психологів входить в групу з високим рівнем вигорання. У групі педагогів-психологів, що відрізняються високим рівнем вигорання, яскраво проявляються екстра-та інтрапунітівние реакції на фрустрацію, конфліктність замість спрямованості на співпрацю, тривожність, боязнь критики.

Н. Ю. Бузовкін в дослідженні "Синдром емоційного вигорання у психологів, які надають екстрену і тривалу психологічну допомогу" (2008) приходить до висновку, що даний феномен найбільше характерний для психологів, які надають екстрену психологічну допомогу (44% психологів) - а також між психологами, які надають екстрену і тривалу психологічну допомогу, існують відмінності в прояві синдрому емоційного вигорання і в особливостях його протікання.

С. А. Корольова (2003) в роботі "" Синдром згоряння "у психологів-консультантів служби телефону довіри і його профілактика" зазначає, що дана спеціальність виявляється в списку професій, на які поширюється "синдром згоряння", так як психолог-консультант служби телефону довіри надає допомогу людям в різноманітних кризових ситуаціях - ситуації дефіциту спілкування і самотності, ситуації відчаю, що призводять до бажання розлучитися з життям і т. п. Специфіка телефонного консультування вводить додаткові стресові фактори, кото Перші сприяють появі "синдрому емоційного вигорання".

З. М. Ахметгелева і Т. М. Чурекова в дослідженні "Особливості професійного вигорання вчителів і шкільних психологів" (2007) приходять до висновку, що шкільні психологи менш схильні до професійного вигорання. Вчителям і психологам, обстежених за допомогою методики діагностики рівня емоційного вигорання В. В. Бойко, властива перевага фази "резистенція" в загальний адаптаційний синдром - функціонування в стресових умовах.

О. Елдишова в статті "Проблема вигоряння в професійній діяльності психолога і способи її профілактики" (2008) зазначає, що з синдромом вигоряння може зіткнутися кожен фахівець, особливо що працює в сфері "допомагають" професій. Створення профілактичних і "оновлюють" програм являє собою дуже перспективний і ефективний вид допомоги "вигорають" працівникам.

Проаналізована нами вітчизняна література дозволяє зробити висновок про актуальність даної проблеми, так як емоційне вигорання у психологів робить негативний вплив не тільки на самих фахівців, але і на клієнтів, безпосередньо взаємодіючих з ними.

Кутьіна Е. В.