Особистісні характеристики у розвитку синдрому "емоційного вигорання" психологів

Проблема "емоційного вигорання" вивчається з 70-х рр. ХХ століття. Синдром "емоційного вигорання" - це стан фізичного, емоційного і розумового виснаження професіоналів, які працюють в соціальній сфері. C.Maslach виділила три основні складові синдрому: емоційне виснаження, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень. На сьогоднішній день таке трактування вигорання є загальноприйнятою, вироблений загальний підхід до розуміння основних причин появи і розвитку синдрому. При цьому залишається відкритим питання про те, що є головним у виникненні вигоряння і як попередити вплив найбільш агресивних чинників.

Зазвичай виділяють дві групи факторів, що сприяють вигоряння: індивідуальні чинники і організаційні умови. До індивідуальних чинників відносять соціально-демографічні характеристики, мотивацію, самооцінку, особистісні характеристики та ін. В ряді зарубіжних досліджень виявлено тісний зв`язок між тенденцією вигоряння і такими особистісними характеристиками, як нейротизм і екстраверсія.

Складна структура синдрому вигоряння і велика кількість факторів, що впливають на його розвиток, дозволяють припустити, що у представників різних професійних груп одні й ті ж фактори можуть мати більше чи менше значення для виникнення вигоряння. В рамках нашого дослідження ми зробили спробу з`ясувати, чи виступають особистісні характеристики (за Айзенком) важливими факторами "емоційного вигорання" незалежно від характеру професійної діяльності, або особливості останньої накладають відбиток на чутливість до тих чи інших "шкідливим" факторам. Порівняльний аналіз ми проводили на основі обстеження двох груп психологів, розрізнялися по предмету своєї праці. До першої групи увійшли психологи, що займаються очним консультуванням




(30 чол.), Друга група випробовуваних була набрана з числа психологів, які працюють на телефонах довіри (32 чол.). Рівень вигоряння визначався за допомогою опитувальника "Психічне вигоряння", розробленого Н.Е.Водопьяновой і Е.С.Старченковой. Особистісні характеристики (екстраверсія-інтроверсія, нейротизм, психотизм) вивчалися за опитувальником EPQ (методика Айзенка).

Аналіз показав суттєві відмінності між результатами двох груп випробовуваних. Характеристика екстраверсії-інтроверсії виявила значну негативну кореляційний зв`язок з редукцією особистих досягнень в групі "психологів-телефоністів" (-0,4 при plt; 0,005), тоді як в групі "психологів-консультантів" такої залежності не виявлено. Рівень психотизма не показав значущих зв`язків зі шкалами "емоційного вигорання" в обох групах. Нейротизм виявив значиму позитивну кореляцію зі шкалою редукції особистих досягнень як в групі "телефоністів" (0,44 при plt; 0,005), так і в групі "консультантів" (0,56 при plt 0,001). Наступна відмінність заслуговує на особливу увагу: значуща позитивна зв`язок нейротизма зі шкалою емоційного виснаження (її наявність підкреслюється в більшості досліджень) підтвердилася лише на групі "консультантів" (0,4 при plt; 0,005), в обстеженій групі "психологів-телефоністів" залежності між рівнем емоційного виснаження і нейротизм не виявлено.



Таким чином, емоційне виснаження психологів, які консультують на телефонах довіри, імовірно не пов`язане з такими характеристиками особистості, як нейротизм, екстраверсія-інтроверсія і психотизм, тоді як для психологів, які працюють з очними клієнтами, рівень нейротизму є важливим фактором емоційного виснаження. Редукція особистих досягнень виявляє позитивний зв`язок з нейротизмом в обох обстежених групах, тобто незалежно від відмінностей в професійній діяльності психологів телефону довіри і психологів, які працюють з очними клієнтами. Можна припустити, що рівень нейротизму впливає на виникнення даного симптому. При цьому високий рівень екстраверсії перешкоджає розвитку редукції особистих досягнень у "телефоністів", тоді як у "консультантів" цьому зв`язку не виявлено. Рівень деперсоналізації на даній вибірці не показав залежності від особистісних характеристик в обох групах.

Результати проведеного обстеження підтвердили, що в розвитку "емоційного вигорання" у представників різних професійних груп такі особистісні характеристики, як нейротизм і екстраверсія, грають різну роль в залежності від умов професійної діяльності. Подальша розробка даного питання може, зокрема, сприяти вирішенню проблеми професійного відбору психологів на телефони довіри і питань профілактики "емоційного вигорання" у цієї групи фахівців.

Соколова Е.В.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Особистісні характеристики у розвитку синдрому "емоційного вигорання" психологів