Емоційне вигоряння у працівників в системі "людина-техніка"

В ході реорганізації економіки і формування нових цінностей в російському суспільстві істотно змінюються суб`єктивна переоцінка значущості праці, що, безумовно, відбивається в психологічних дослідженнях стресостійкості і емоційного вигоряння як практичного завдання управління персоналом.

В останні роки все частіше говорять не тільки про професійний стресі, а й про синдром професійного згоряння, або вигорання, працівників, який вважається найбільш поширеним наслідком тривалого стресу на роботі.

Емпіричне дослідження було проведено в АК "Туламашзавод" Тули в квітні-травні 2007 року, в ньому взяли участь 101 осіб. Всі респонденти були розділені на 3 групи.

1. "Керівники" - заступники директора, заступники начальників, начальники різних підрозділів, керівники - 29 осіб;

2. "Середня ланка" - керівники групи, провідні інженери конструктори, провідні інженери-технологи, провідні фахівці, головні спеціалісти, майстри дільниць - 32 людини-3. "Робочі" - інженери - технологи, інженери - конструктори різних категорій-інженери - аналітики, конструктори, техніки-технологи, токар, зварювальник, Пружинник, слюсар - 40 осіб.

Дослідження проводилося по "Методиці діагностики рівня емоційного вигорання" В. В. Бойко.

За даними обстеження ми отримали, що випробовуваних середньої ланки найбільший відсоток (62%) людей в порівнянні з керівниками (33%) і "робочими" (18%) мають сформовану 1-ю фазу - "Напруга". Таким чином, здебільшого співробітників середньої ланки властиво переживання психотравмуючих обставин, таке психічний стан, як "загнаність в клітку", але в той же час не виникає незадоволеності собою, тривоги і депресії. Дана група осіб насилу переносить професійні труднощі, так само не ставиться байдуже до співробітників, швидше за все проблеми, пов`язані з роботою, переносяться на повсякденне життя, що, в свою чергу, викликає емоційну напругу. Те, що в інших групах набагато менший відсоток людей має сформовану фазу "Напруга", можливо, пояснюється рівнем відповідальності у професійній діяльності. А отже, можна припустити, що основний "вантаж діяльності" покладається на середню ланку. Ці співробітники повинні вміти успішно поєднувати виконання наказів керівництва і не випускати з-під контролю діяльність молодшої ланки. У зв`язку з труднощами виконання даного завдання і виникає напруга.

Друга фаза (резистенція) найбільш сформована у керівництва (77%) і молодшої ланки (69%). Тут чітко простежується неадекватне виборче емоційне реагування. Швидше за все, неадекватне виборче емоційне реагування є тут якоїсь захистом від психотравмуючих обставин, і, як наслідок, йде редукція професійних обов`язків. Таким чином, можна зробити висновок, про те, що в середньому випробовувані даних груп досить недовірливі, важко справляються з професійними негараздами і більш схильні до стресу, ніж інші, а отже, як наслідок, з цього спостерігається розширення сфери економії емоцій. У такому випадку їм слід переглядати свій рівень домагань, не виключено, що він досить високий, і вчитися справлятися з проблемами в міру їх надходження. У працівників середньої ланки сформованість цієї фази всього 39%.

Третя фаза "Виснаження" сформована переважно у нижчої ланки (41%). "Виснаження" тут пояснюється, як факторами професійної діяльності, так і суб`єктивними факторами. З одного боку, здається, що професійна діяльність молодшого ланки не обтяжена великими навантаженнями, робота не є напруженою, разом з цим вона досить одноманітна, монотонна. Це може викликати певне виснаження. Суб`єктивні чинники можуть бути такі, як низька заробітна плата, низький соціальний статус і одночасно бажання бути не нижче когось, тобто потреби не збігаються з можливостями, а звідси і бере свій початок напруга, а тривалість його веде за собою і виснаження.

З вище наведеного випливає, що найбільшою мірою психологічний захист у формі емоційного вигорання сформувалася у середньої ланки. Необхідна корекційна робота для зняття емоційної напруги, а саме навчитися правильно розподіляти свої емоційні ресурси, не "переносити роботу" на будинок, раціонально розподіляти свій енергетичний потенціал, а головне, не забувати про відпочинок.

Фельдман І.Л.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!