Особливості процесу прийняття рішень керівниками середньої ланки

Прийняте керівником рішення виступає одним з основних продуктів управлінської праці. Підвищенню ефективності діяльності керівників може в значній мірі сприяти розвиток у них здатності передбачення результатів і прогнозування. Тому стає актуальним розгляд феномена антиципації як здатності діяти і приймати ті чи інші рішення з певним часово-просторовим попередженням щодо очікуваних, майбутніх подій в залежності від поставлених завдань і певних критеріїв (Ломов, Сурков). Таким чином, здійснення оптимального вибору неможливо без участі процесів антиципації.

Антиципация регулює процес прийняття управлінських рішень. У цьому процесі насамперед задіяний речемислітельний рівень антиципації. Це рівень якісно нових форм передбачення, на якому здійснюються цілепокладання, планування і прогнозування. Розвиток даного рівня сприяє формуванню таких якостей мислення, як аналітичність, глибина, усвідомленість, гнучкість, перспективність і доказовість.

Специфіка процесу прийняття рішення керівниками середньої ланки визначається їх проміжним положенням між вищим менеджментом компаній і рядовими співробітниками. Їм необхідно здійснювати вибір в умовах обмеженої самостійності і високої особистої відповідальності за діяльність груп людей (підрозділів, відділів). Тому в їх роботі так велика ціна помилки.

У свою чергу, робота в сучасних умовах змушує здійснювати оперативний пошук рішень в умовах дефіциту часу і інформаційних перевантажень. Часто виникають складні ситуації, що вимагають від керівника швидких, точних і безпомилкових дій. У зв`язку з цим постає проблема розвитку можливостей завчасного передбачення виникаючих проблем і попередження можливих небезпек саме у даної категорії співробітників. Дане питання на сьогоднішній день не достатньо опрацьований.

Мета нашого дослідження - аналіз особливостей антиципації в процесі прийняття рішень в діяльності керівників середньої ланки організацій. Нами передбачається розкрити специфіку динаміки протікання, процесу прийняття рішення керівниками середньої ланки, а також визначити місце і роль антиципації в ньому.

Дослідження проводиться в двох великих організаціях, в яких необхідно підвищити ефективність роботи менеджерів середньої ланки. В одній з організацій також необхідно розробити програму підготовки кадрового резерву для середнього і вищого рівня управління.

В рамках вивчення даної проблематики і для виконання поставлених практичних завдань нами були проаналізовані типові ситуації прийняття рішення керівниками всіх рівнів даних організацій. Були виділені основні класи рішень, їх особливості на різних рівнях управління, а також критерії ефективності кожного типу рішень. Для цього нами було проведено аналіз документації, складання професіограм фахівців відповідних посад, проведено інтерв`ю з керівниками.

Особливості процесу ухвалення рішення і особливості антиципації у менеджерів молодшого і середнього ланки на даному етапі досліджуються за допомогою наступних методик: методики оцінки стилю прийняття рішень по Карпову і по Роу, опитувальник "Стиль саморегуляції поведінки" Моросанова, методики діагностики особистості на мотивацію успіху і уникнення невдач Елерса. Крім того, в рамках структурованого інтерв`ю керівники відповідають на питання, що стосуються особливостей планування їх діяльності, їх прогнозів розвитку ситуації в підрозділі, прийняття кадрових рішень. Результати дослідження будуть зіставлятися з показниками ефективності роботи кожного конкретного керівника.

Дане дослідження дозволить визначити, які особистісні особливості, особливості індивідуального стилю діяльності керівників впливають на антиципацію управлінців в процесі прийняття рішень. Опрацювання даної проблеми буде сприяти підвищенню ефективності професійної діяльності керівників, пошуку шляхів підвищення компетентності такого роду фахівців, розробці програм навчання і професійної підготовки управлінських кадрів.

Агатова Людмила Олександрівна