Маніпулятивна установка в діяльності менеджера

В умовах сучасного конкурентного ринку проблема компетентності співробітників компанії з кожним роком набуває все більшого значення. Особливу роль в управлінні великої компанії відіграють менеджери середньої та вищої ланки. Зміст професійної діяльності менеджера можна визначити виходячи з самої назви "менеджер". Менеджер - це фахівець, який здійснює управлінську діяльність в організації. Тому зміст діяльності менеджера можна охарактеризувати як управління. Управління визначається як "комплекс необхідних заходів впливу на групу, суспільство або окремі його ланки з метою їх упорядкування, удосконалення та розвитку" (С.П. Бочарова та ін., 1998). З кожним днем перед керівниками компанії все гостріше постають питання: кого можна називати успішним менеджером? які особистісні риси його характеризують? які способи управління найбільш ефективні - директивні або маніпулятивні? На ці питання сучасна наука управління поки не може дати відповіді. Правильне рішення цієї проблеми допоможе організації здобути більшу ринкову силу, досягти високих результатів через ефективне управління компанією.

Відомо, що маніпулятивна установка (далі МУ) менеджера відіграє важливу роль у вибудовуванні стилю взаємин з підлеглими співробітниками. Описано типові маніпуляції (часто виступають у вигляді рекомендацій для початківців управлінців), які використовує начальник для "ненасильницького", "м`якого" управління підлеглими. Однак питання, пов`язані зі специфікою управління в російських компаніях, залишаються поки вкрай мало вивченими, особливо з точки зору розуміння зв`язку реалізованого менеджером стилю управління і показниками його професійної компетентності (далі ПК). Необхідність опрацювання проблеми взаємозв`язку маніпулятивної установки (далі МУ) менеджера з ПК диктується потребами практики, пов`язаними з вирішенням питань про вибір ефективного стилю управління.

Метою нашого дослідження є емпіричне дослідження взаємозв`язку МУ особистості і показниками її ПК у менеджерів, що належать до різних рівнів управління в компанії: топ-менеджерів (далі ТМ), менеджерів середньої ланки (СМ) і лінійних менеджерів (далі ЛМ).

Відповідно до мети дослідження було обрано об`єкт: в якості респондентів виступили представники відділів продажів (ЛМ, СМ і ТМ) комерційних російських компаній, які існують не менше п`яти років, мають штат не менше 50 осіб. Слід зазначити, що російські компанії в своїй більшості є організаціями "вільного" типу, які є найбільш сприятливими для маніпуляторів (згідно з дослідженням Р. Крісті). Чисельність вибірки - 115 чоловік, вік випробовуваних - від 22 до 62 років. Групи зрівняні за статтю та віком.

Гіпотези дослідження: 1) Ступінь вираженості МУ відрізняється у представників різних рівнів менеджменту (ЛМ, СМ і ТМ). 2) Ступінь вираженості МУ взаємопов`язана з рівнем ПК менеджера.

Для вивчення ступеня вираженості розглянутих якостей у випробовуваних ми використовували такі методики дослідження:

1) Шкала макіавеллізму (адаптований переклад оригінальної версії Mach4 Р. Крісті), спрямована на виявлення рівня МУ у людини.

2) Методика "Профус". Ця методика являє собою процедуру комплексної оцінки професійної компетентності фахівця (окремо для груп ЛМ, СМ і ТМ), і включає в себе такі оціночні блоки: а) оцінка роботи безпосереднього керівника і суміжних підрозділів- б) професійне тестірованіе- в) співбесіда з незалежними експертами (з використанням кейс-стаді, моделювання ситуацій і міні-ділових ігор). Оцінки виставлялися по кожному параметру за 5-бальною шкалою, потім усереднювалися і округлювалися до цілого значення.

Математична обробка даних проводилася за допомогою статистичних пакетів Statistica і SPSS. Далі ми провели T-тест порівняння групових середніх зі статистикою Стьюдента і тест Льовені для підгруп ЛМ, СМ і ТМ по всім змінним дослідження. Для того, щоб вивчити взаємозв`язок ПК з виразністю МУ, ми провели кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Спірмена для шкал рангів) для цих змінних, як з урахуванням підгруп ЛМ, СМ і ТМ, так і без урахування підгруп.

Результати дослідження показали значне підвищення рівня маніпулятивної установки в підгрупі СМ (75.5 балів), тоді як в підгрупах ЛМ і ТМ вираженість маніпулятивної установки значуще не відрізнялася (відповідно 65 і 65,5 балів). Кореляційний аналіз показників ПК і МУ без урахування підгруп ЛМ, СМ і ТМ показав відсутність значимої взаємозв`язку змінних (R = 0,01). Також в підгрупах ЛМ і ТМ була зафіксована слабка негативна зв`язок між змінними (відповідно R = -0,11 і R = -0,13). Але в підгрупі СМ була зафіксована значуща позитивна зв`язок між змінними МУ і ПК (R = 0,4).

Отримані нами результати дослідження дозволяють зробити висновок про своєрідність професійної групи СМ. Можливе пояснення полягає в тому, що в системі управління СМ маніпулятивні тактики займають значне місце серед інших видів психологічного впливу. Можливо, це пов`язано з тим, що СМ є одночасно як керівником (для ЛМ), так і підлеглим (для ТМ), опиняючись тим самим у специфічній "маргінальної" позиції, будучи своєрідним провідником між ТМ компанії (що використовують, як правило, директивні методи управління) і ЛМ, мотиви яких, як правило, не збігаються. Така неоднозначна позиція і управлінські завдання СМ, ймовірно, вимагають від нього високої гнучкості, а також використання специфічних непрямих прийомів управління, можливо маніпулятивних. Чим більш виражена МУ у СМ, тим успішніше він зможе виконувати поставлені перед ним завдання і впливати на підлеглих.

Бедненко А.В

Увага, тільки СЬОГОДНІ!