Фактори, що детермінують розвиток "вивченої безпорадності" менеджерів освіти

У сучасних соціально-економічних умовах успішність людини в професійній діяльності визначається розвитком конкурентоспроможності особистості. Інтегральним показником конкурентоспроможності є власна активність особистості, яка створює свої життєві синтези, формує свою життєву лінію. Активність особистості - необхідна умова прогресивного розвитку суб`єкта професійної діяльності.

Активність особистості направляється мотивацією до досягнення. При низькому рівні мотивації досягнення у людини знижується активність, виникають складності в постановці цілей і їх досягнення. Невдачі при досягненні поставлених цілей є стресовими за своєю природою і викликають стан психічної напруженості, а також конфлікт між оцінкою своїх можливостей і реальними результатами. Серія невдач призводить до формування "вивченої безпорадності". "Вивченої безпорадності" є наслідком деструкції за професійним спрямуванням, що визначає ставлення до професії, потреба до професійної діяльності та готовність до неї. Вона сприяє формуванню у людини негативного ставлення до себе і до світу, втрати контролю над тим, що відбувається і зниження продуктивності професійної діяльності. У діяльності менеджерів освіти "вивчена безпорадність" може проявлятися в зниженні активності, в прагненні уникати негативних проблемних ситуацій, у відсутності ініціативи і відповідальності.

Метою дослідження було вивчення психологічних чинників, що ініціюють "вивчену безпорадність" у менеджерів освіти. Гіпотезою послужило припущення про те, що формування "вивченої безпорадності" у менеджерів освіти сприяє ряд психологічних факторів: високий рівень мотивації уникнення невдалих контроль за дією, по типу орієнтації на стан.

Дослідження проводилося на базі УрГПУ (факультет підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки працівників освіти, кафедра теорії та практики управління в освіті). У дослідженні брали участь слухачі факультету підвищення кваліфікації (50 осіб - 48 жінок і 2 чоловіків у віці 24-56 років зі стажем роботи 2-36 років).

Для вивчення цих факторів застосовували такі методики: опитувальник "Мотивація до уникнення невдач" Т. Елерса, опитувальник "Мотивація до успіху" Т.Елерса, опитувальник "Шкала контролю за дією" Ю.Куля (російська версія), методика "Структура мотивації трудової діяльності "К.Замфір.

Вивчення психологічних факторів, що ініціюють "вивчену безпорадність" у менеджерів освіти показало, що у 44% менеджерів освіти спостерігається дуже високий і високий рівень вираженості мотивації уникнення невдач, у 42% - середній рівень вираженості, і лише у 14% - низький рівень.

Високий рівень вираженості контролю за дією, або орієнтація на дію, переважає у невеликої кількості респондентів, в межах 20-28% в залежності від субшкали, а низький рівень вираженості контролю за дією, або орієнтація на стан, спостерігається у 18-34% респондентів також в залежності від субшкали.

Таким чином, найбільш вираженими психологічними факторами, що ініціює "вивчену безпорадність" у менеджерів освіти, є мотивація уникнення невдач (44% респондентів) і контроль за дією по типу орієнтації на стан (34% респондентів). Для цих менеджерів освіти, як правило, характерні нав`язливі роздуми про невдалий результаті і нездатність зосередитися на поставленої мети-зациклення на нестачі способностей- в разі неуспіху для них характерний відмови від ефективних стратегій.

Такі показники мотивації уникнення невдач і контролю за дією по типу орієнтації на стан дозволяють говорити про них як про психологічних факторів, що ініціюють "вивчену безпорадність" у менеджерів освіти.

Кореляційний аналіз показав наявність прямої кореляційної взаємозв`язку між стажем роботи і мотивацією до успіху, а також між віком і мотивацією до успіху.

Зворотній зв`язок виявлений між віком і внутрішньою мотивацією, стажем і внутрішньою мотивацією.

Таким чином, теоретичне і емпіричне вивчення "вивченої безпорадності" особистості і математико-статистичний аналіз результатів дозволив виділити наступні психологічні чинники, які ініціюють "вивчену безпорадність" у менеджерів освіти: високий рівень мотивації уникнення невдалих здійснення контролю за дією по типу орієнтації на стан.

Дев`ятовського І.О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!