Професійна мотивація студентів вузу різних систем навчання

Професійна мотивація - рушійний фактор розвитку професіоналізму особистості. На основі її високого рівня формування можливий ефективний розвиток професійної освіченості і культури особистості. Своєчасне виявлення професійних мотивів, інтересів і схильностей є важливим прогностичним фактором задоволеності професією в майбутньому. В умовах переходу на дворівневу систему освіти актуальним стає питання про те, чи має свої особливості структура професійної мотивації студентів-випускників різних систем навчання?

Стосовно учбової діяльності студентів в системі вузівської освіти під професійною мотивацією розуміється сукупність факторів і процесів, які, відбиваючись у свідомості, спонукають і скеровують особистість до вивчення майбутньої професійної діяльності. Для виявлення структури професійної мотивації були опитані студенти-випускники, спеціалісти та бакалаври КубГУ (89 осіб). Збір емпіричних даних здійснювався за допомогою методики діагностики ступеня задоволеності основних потреб, методики діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребової сфері О. Ф. Потьомкіній, тест-опитувальника "Професійна мотивація учня (студента, аспіранта)" А. А. Крилова, методики діагностики особистості на мотивацію до успіху і методики діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою методів математичної статистики за допомогою програм Statistica v.6.0 і Microsoft Excel.

В результаті були отримані дані про взаємозв`язки між мотиваційними компонентами достовірні на 1% і 5% рівнях значимості. Було виявлено, що у випускників-бакалаврів структура мотиваційних взаємозв`язків є більш насиченою і багатокомпонентної, ніж у випускників-фахівців.

У фахівців основу мотиваційної структури становлять:

1) позитивний взаємозв`язок між установками на владу і на гроші (r = 0,63) - установкою на владу і на результат (r = 0,58) - спрямованістю на егоїзм і на владу (r = 0,57) - спрямованістю на егоїзм і потребою у визнанні (r = 0,61) - матеріальними потребами і спрямованістю на результат діяльності (r = 0,7) і мотивами досягнення успіху (r = 0,5)

2) негативний взаємозв`язок соціальних потреб з установкою на гроші (r = -0,52), егоїзм (r = -0,55), потребою у визнанні (r = -0,64) і мотивами самоствердження у праці (r = -0 , 53).

У бакалаврів позитивний взаємозв`язок спостерігається між мотивами власної праці і матеріальними потребами (r = 0,5), а також спрямованістю на гроші (r = 0,56), установкою на егоїзм (r = 0,71), на владу (r = 0 , 52) і мотивом досягнення успіху (r = 0,51). Спрямованість на егоїзм також позитивно пов`язана з матеріальними потребами (r = 0,52), спрямованістю на гроші (r = 0,69) і негативно - з спрямованістю на альтруїзм (r = -0,61), потребою в самовираженні (r = - 0,54). Потреба в самовираженні також негативно пов`язана з матеріальними потребами (r = -0,67), потребою у визнанні (r = -0,61), яка, в свою чергу, негативно пов`язана з установкою на процес (r = -0,67) і соціальними потребами (r = -0,56). Соціальні потреби до того ж негативно пов`язані з установками на владу (r = -0,53), результат (r = -0,72) і досягнення успіху (r = -0,67). Спрямованість на результат позитивно пов`язана з мотивами досягнення успіху (r = 0,64) і установкою на владу (r = 0,58), негативно з потребою в безпеці (r = -0,57).

Можливо, це пов`язано з тим, що перед бакалаврами до випускного курсу варто більшу кількість потребують дозволу завдань, ніж перед фахівцями. Можна припустити, що така складна мотиваційна структура є більш вразливою по відношенню до зовнішніх впливів середовища, так як зміна одного компонента мотиваційної структури неминуче призведе до зміни структури в цілому або ж до руйнування взаємозв`язків між її компонентами.

Околот Марія Володимирівна