Мотиваційно-потребностное компоненти творчого мислення професіонала

Сучасна дійсність вимагає від працівника будь-якої області творчого, самостійного мислення. Без виховання такої здатності людина не в змозі отримувати, а потім і активно використовувати знання на практиці. Для систематичної творчої роботи необхідна наявність досить стійкої системи мотивуючих її ціннісних орієнтувань.

Мета роботи - виявлення мотиваційно-потребностний компонентів творчого мислення професіонала. Гіпотезами дослідження є наступні припущення: молодим фахівцям в більшій мірі, ніж професіоналам і студентам, притаманний надсітуатівной стиль мислення при вирішенні професійних сітуацій- мотиваційна компонентами творчого мислення професіонала є потреби в досягненні і в постановці для себе викликають цілей, в розмаїтті і перервах, в креативності, в самовдосконаленні своєї особистості, цікава й корисна для суспільства роботі, мотивація до успіху і робоча спрямованість личн сти.

Всього в дослідженні взяло участь 60 випробуваних, по 20 осіб у кожній групі. Група "Професіонали" - педагоги МСОШ, вік 31-45 років, загальний стаж роботи 7-19 років. Група "Фахівці" - педагоги МСОШ, вік 23-29 років, стаж роботи 1-5 років. Група "Студенти" - студенти ЯГПУ ім. К.Д.Ушинського, вік 20-22 роки.

Дані були отримані при застосуванні наступних методик: "Визначення домінуючого рівня проблемності при вирішенні педагогічних завдань" (С. М. Кашапов і Т. Г. Кисельова), "Діагностика мотиваційної структури особистості" (В. Е. Мільман), "Мотивація успіху і боязні невдач "(А. А. Реан) і" Мотиваційний профіль "(Ш. Річі, П. Мартін). Дослідження показало, що домінуючий рівень проблемності при вирішенні педагогічних завдань в середньому вище у фахівців - 17,7. Середнім значенням у професіоналів є 15,9, а у студентів - 12,8. Група фахівців же демонструє найменші показники по такому фактору, як мотивація до успіху і боязнь невдач.

У житейській спрямованості максимальний показник має група професіоналів, а найменший - група фахівців. Робоча спрямованість представлена у всіх групах практично однаково. Найменші середні показники належать групі студентів. При розгляді усередненого мотиваційного профілю професіонала можна відзначити, що у професіоналів немає єдиної провідної потреби характерною для даного етапу професіоналізації, так як вони відрізняються індивідуальним стилем діяльності. Значущими критеріями для професіонала є потреби у відчутті затребуваності, в цікавій громадській роботі, у впливовості і влади, а також прагнення керувати іншими. Найменшим значенням є потреба в завоюванні визнання з боку інших людей. Провідною потребою у фахівців є завоювання визнання, потреба у визнанні заслуг і зворотного зв`язку, придбання суспільної значимості. Молоді фахівці, за результатами математичного аналізу менше, ніж професіонали зацікавлені в матеріальних благах.

Студенти відрізняються більшою потребою в матеріальних благах. Дане прагнення впливає на їх потребу в удосконаленні та зростанні. Для них характерно не виявлення проблемності в пропонованих ситуаціях або ж проблемність представленої ситуації не переростала в назрілу.

Таким чином, на домінуючий рівень проблемності при вирішенні професійних ситуацій впливає наявність практичного професійного досвіду. Мотиваційно-потребностное компоненти творчого мислення змінюються в процесі професіоналізації. До них відносяться потреба в досягненні і в постановці для себе зухвалих викликають цілей, в розмаїтті і перервах, креативності, в самовдосконаленні своєї особистості, цікава й корисна для суспільства роботі. Однак кореляційної зв`язку між показниками творчого мислення і такими мотиваційними компонентами, як мотивація до успіху і робоча спрямованість, немає. Отримані результати можуть бути враховані при професійному відборі, при розгляді професійних криз, для зниження професійної деформації та професійного вигорання особистості.

Молькова М. А.