Особливості узагальнень в мисленні професіонала-практика

Характерною особливістю практичного мислення є його индивидуализированность. Рішення практичних завдань здійснюється тими способами впливу, якими володіє конкретний практик в конкретній ситуації. Суб`єкт практичного мислення сам будує розумове завдання, виходячи зі свого індивідуального бачення ситуації. Встановлено, що у професіоналів-практиків є суб`єктивна класифікація стомлений ситуацій.

Нами було проведено дослідження специфіки узагальнення у практиків на матеріалі професійних ситуацій і їх вирішення. Виконавши вільну класифікацію скрутних професійних ситуацій, відібраних при попередньому вивченні діяльності, випробовувані дозволяли кілька ситуацій, вказуючи або змінюючи на різних етапах вирішення їх положення в утвореній класифікації.

Результати експерименту показують відмінність психологічного змісту узагальнень при однаковій їх формулюванні у різних випробуваних, так як в групи з однаковим вербальним позначенням різні випробовувані об`єднували різні ситуації. Так відбувалося при першій класифікації, до початку власне рішення, і при повторних класифікаціях на наступних етапах. Як правило, зміна положення ситуації в класифікації по ходу рішення відбувалося після того, як випробуваний виявляв нову особливість ситуації, певним чином пов`язану з індивідуальним шляхом вирішення, або міняв первісну оцінку ситуації. Виняток склали випробувані, перекласифікує ситуацію після кожної спроби вирішення, при збої рутинного способу вирішення. Звісно ж, що в ході вирішення та попередження виникаючих в діяльності труднощів вербалізуется лише частина процесів, що відбуваються, представлених в свідомості практика здебільшого "на мові ситуації".

Виявлено два шляхи класифікації професійних ситуацій: 1) на підставі узагальнених способів їх дозволу- 2) на підставі різнопланових властивостей, які характеризують для випробуваного основну специфіку ситуації на певному етапі її дозволу. 20% випробовуваних використовували змішані класифікації. В ході вирішення частина випробовуваних переходила від класифікації "1" до класифікації "2" (по різноплановим властивостями). Зворотний перехід від класифікації "2" до класифікації "1" (за способом дозволу) виробляли тільки випробувані, впевнено володіють технікою діяльності.

Отримані дані дають підставу вважати, що узагальнення професіоналів не є понятійним, але і не мають дитячому примітивного спрощеного характеру. Виявлена индивидуализированность узагальнень професіонала, специфіка їх структури і реалізації розглядаються нами як прояв стереотипии, що сформувалася в практичній діяльності.

Розроблена методика дозволила охарактеризувати відмінності між піддослідними, зайнятими практичної і навчальної діяльністю в одній сфері. Зіставлення результатів лікарів і студентів медичної академії показує, що індивідуалізовані узагальнення непонятійного характеру властиві саме мислення практиків. Відносна незалежність узагальнень від діяльності підтверджується порівнянням професійних груп лікарів і менеджерів.

Солондаев В.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!