Про двох компонентах оцінки соціальної ситуації

В даний час в психологічній науці з`явилося безліч термінів, що описують специфічне бачення людиною навколишньої дійсності, індивідуальний погляд на світ: "картина світу", "образ світу", "світосприйняття" і т. Д. У дослідженнях цього феномена підкреслюється, що для людини значимо саме те, що існує в його суб`єктивної реальності. Показано також, що людина, взаємодіючи з навколишнім середовищем та іншими людьми, в значній мірі реагує не стільки на навколишнє його реальність чи на цих людей, скільки на своє уявлення про них. Іншими словами, поведінка людини, його стиль спілкування в значній мірі регулюються тією суб`єктивною моделлю навколишнього середовища, яка виникає в його "внутрішньому світі".

Багато вчених, намагаючись передбачити особливості поведінки людини в різних ситуаціях, особливу увагу приділяли аналізу поняття соціальна ситуація. У сучасній психології, проте, відсутній єдиний підхід до аналізу і класифікації соціальних ситуацій. Так, наприклад, є класифікації ситуацій, які б поєднували ситуації, близькі по їх об`єктивними параметрами. Інший варіант класифікації - за способом вирішення. Існують також спроби виявлення основних формують і диференціюють факторів ситуації.

У психологічній літературі на сьогоднішній момент немає навіть єдиної думки про те, що розуміти під терміном "ситуація". Проаналізувавши відповідну літературу, ми прийшли до висновку, що в цьому питанні умовно можна виділити три основні позиції: 1) Ситуація як чисто зовнішнє умова (Магнуссон, Фарнхейм, Фергюссон) - 2) Ситуація як конструкт індивідуальної свідомості (Томас, Занецкій, Муздибаев) - 3) Ситуація як взаємодія перерахованих вище факторів (Коржова, Бурлачук, Стеббинс).

Ми припустили, що чим менше включений людина в ту чи іншу ситуацію, перебуваючи в положенні абстрактного спостерігача, тим "об`єктивніше" буде його оцінка цієї ситуації. Іншими словами, така ситуація видається їй як чисто зовнішнє умова. Однак, коли він оцінює цю ж ситуацію як учасник, займаючи одну з позицій, і ситуація стає для нього особистісно значущою, його сприйняття стає максимально упередженим. Ситуація в цьому випадку може розглядатися в більшій мірі як конструкт індивідуальної свідомості. У зв`язку з цим нам здалося цікавим порівняти відмінності в сприйнятті людиною умовно "об`єктивної" і умовно "суб`єктивної" ситуацій. Ми також поставили перед собою завдання виявити ті індивідуальні відмінності, які визначають різницю в баченні і сприйнятті однієї й тієї ж ситуації при двох способах її пред`явлення, а також відмінності в передбачуваних способах поведінки в тому і в іншому випадках.

Як і очікувалося, отримані значущі відмінності в оцінках ситуацій при цих двох способах пред`явлення. Сприйняття ситуації як напруженої також залежить від різних особистісних характеристик в першому і в другому випадках. У той же час в більшості випадків виявилося, що стратегії подолання при цьому практично не змінювалися.

Хабірова І.Р., Дерманова І.Б.