Динамічний підхід до трактування переваги стратегій подолання

Розглядаючи слідом за авторами поняття "coping behavior" Р.Лазаруса і С.Фолкманом, впорається поведінки як дінамічес-кий процес, специфіка якого визначається не тільки ситуацією і особистісними особливостями індивіда, але їх взаємодією і стадією розвитку конфлікту, зіткнення суб`єкта з зовнішнім світом, можна виділити три ключові компоненти цього процесу: особистість, ситуація і стратегія подолання. Динаміку цього процесу з точки зору тимчасової послідовності ми визначаємо наступним чином. При виникненні важкій ситуації відбувається взаємодія особистості і ситуації, в першу чергу - оцінка її вимог і власних ресурсів. В результаті цієї взаємодії відбувається вибір і реалізується певна стратегія подолання (або кілька стратегій). Можна сказати, що на ситуацію "впливає" не як особистість, а стратегія, тобто взаємодія особистості з ситуацією опосередковується обраної стратегії. Далі ситуація тим чи іншим чином перетворюється, що в свою чергу впливає на особистість як в плані підтримки емоційної рівноваги, так і в плані оцінки наслідків ситуації і власних успіхів в совладания з нею.

Саме це заключне ланка процесу опанування представляється нам адекватним елементом для оцінки ефективності копінга. Ми не згодні з трактуванням, що обмежує завдання копінга збереженням рівня функціонування суб`єкта. Ми вважаємо, що ефективним копінг можна вважати тоді, коли він не тільки забезпечує збереження рівня адаптації, а й сприяє розвитку особистості і, як наслідок, веде до підвищення рівня адаптації. На наш погляд, однією з функцій копінга є активізація особистісного зростання індивіда, підвищення якості його життя і поліпшення стану.

Подання особистості в ролі суб`єкта, який, стикаючись в черговий раз з важкою ситуацією, категорізует її, вибирає і реалізує стратегію подолання і в результаті залишається на вихідному рівні особистісного розвитку і в подальшому вибирає стратегії, грунтуючись на досвіді, в тому числі реагуючи по стереотипу, представляється механістична. Перевага стратегій ми розглядаємо як динамічний аспект подолання. У кожен конкретний момент свого життя людина може віддавати перевагу ті чи інші стратегії подолання, в залежності від характеру факторів, що впливають на перевагу.

Ми пропонуємо наступне визначення критерію оцінки ефективності перевагу стратегії копінга: ефективною стратегією є та, при якій індивід в результаті проживання важкій життєвій ситуації змінився в напрямку свого Его-ідеалу.

"Протиріччя сприяють розвитку" - психологи часто говорять і пишуть про це. Відносно спокійне і рівне існування дозволяє індивіду жити стереотипно, "упівсили", тоді як перешкоди і складності служать стимулом до особистісного зростання. Саме у важкій ситуації, коли від особистості потрібне використання ресурсів більше, ніж зазвичай, або навіть понад її можливостей, людина в більшій мірі буде керуватися уявленням про себе "Ідеальному", або "можливість", ніж "Реальному".

Таким чином, виходячи з того, що перевагу стратегії копінга пов`язано зі прагнення особистості в ході подолання з важкою життєвою ситуацією наблизиться до власного Его-ідеалу, процес реалізації переваги можна розкрити наступним чином. Зіткнувшись з важкою ситуацією і визначивши її для себе, індивід оцінює різні стратегії з точки зору того, наскільки використання кожної із стратегій в даній ситуації відповідає його "Я можливого" і "Я ідеального", і зупиняється на тій, реалізація якої в більшій мірі наближає його до Ідеалу Я.

Характерно, що в разі оцінки суб`єктом стратегії як успішної в даній ситуації, тобто що сталося зміни в бік Ідеалу Я, не можна стверджувати, що в подальшому в подібних ситуаціях він буде віддавати перевагу цю стратегію, оскільки може змінитися уявлення про Ідеал Я. Іншими словами, для побудови прогнозу про перевагу людиною стратегії в новій ситуації за аналогією з уже мала місце потрібно точно знати, що не тільки ситуація оцінюється ним як "подібна", але і його образ "Я Ідеальне" той же. Таким чином, перевага стратегії подолання - процес мінливий. Він кожен раз визначається оцінкою особистості ситуації і себе, тобто грунтується на категоризації ситуацій і самокатегоризации.

Голованівська В.І.