Копінг-стратегії як фактор професійної адаптації

психологічна адаптація

Останнім часом у розвитку різних напрямків і галузей психологічної науки чітко з`являється одна суттєва тенденція, яка полягає в прагненні дослідити особливості психологічної адаптації індивіда до стресових ситуацій. У вітчизняній і зарубіжній психології вивчення стресу на робочому місці виділена як важлива наукова проблема в зв`язку з його впливом на працездатність, продуктивність, здоров`я працівника. Людина у своїй професійній діяльності стикається з ситуаціями, які вимагають від нього активних і гнучких способів психологічної адаптації. Характер же долає поведінки залежить від життєвої позиції, активності особистості, від потреб в самореалізації своїх потенціалів і здібностей. Призначення подолання полягає в тому, щоб якомога краще адаптувати людини до вимог ситуації шляхом оволодіння, ослаблення або пом`якшення цих вимог, тим самим, купируя стресовий вплив ситуації.

Інтерес нашого дослідження представляють фактори, що впливають на професійну адаптацію. Ми припускаємо, що існує особистісний симптомокомплекс і моделі долає поведінки, що сприяють успішній професійній адаптації. Тому вивчення психосоціальних ресурсів відіграє велику роль для осмислення того, як стрес впливає на людей, як людські сили і адаптивні можливості (фізичні та психосоціальні ресурси) сприяють обмеженню негативних наслідків стресу. Особливу категорію ресурсів стресостійкості представляють характер і способи подолання стрес-ситуацій. У цьому контексті "coping strategy" являє собою один з підходів до вивчення психологічної адаптації.

копінг

Незважаючи на те, що теорія "копінга" отримала загальне визнання, в дослідженнях стресу і життєвих подій немає узгодженості в оцінці значення і механізму, за допомогою якого копінг впливає на стрес і самопочуття. Тому важко організувати існуючі в літературі думки в єдине ціле.

Однак найбільш розробленими на наш погляд, є класифікації копінг-ресурсів, запропоновані Р.С.Лазарусом і С.Фолкманом (Lazarus, Folkman, 1984), які побудовані навколо двох модусів психологічного подолання: проблемно-орієнтованого (зусилля спрямовуються на вирішення виниклої проблеми) і емоційно-орієнтованого (зміна власних установок щодо ситуації).

Якщо ми знаходимося під впливом стресу в одних і тих же умовах, чому одні люди хворіють або проявляють дезадаптивной поведінку, тоді як інші досягають успіху? Відповідаючи на це питання, Р.Лазарус прийшов до висновку, що в проміжку між впливом стресора і відповіддю організму лежать певні процеси, опосередковані досвідом відповідей на стресові ситуації - так виникла транзактного теорія стресу і копінга (Lazarus, 1966). Здатність справитися зі стресом в більшості випадків більш важлива, ніж величина стрессора, частота його впливу. Поняття копінга або подолання стресу розглядається як діяльність особистості, спрямована на збереження балансу між вимогами середовища і ресурсами, що задовольняють ці вимоги (Lazarus, 1966).

При цьому ми можемо припустити, що переважання гнучких, адекватних і конструктивних стратегій подолання сприяє особистісному зростанню, самореалізації внутрішнього потенціалу людини і безпосередньо пов`язано з ефективністю діяльності і збереженням професійного довголіття, а застосування пасивних і неконструктивних стратегій подолання підсилює рівень невротичности.

Вивчення копінг-стратегій в поведінці

Вивчення представленості копінг-стратегій в поведінці, характер їх взаємозв`язку з особистісними особливостями і визначення стійкості різних поведінкових стратегій дозволить нам сформувати психологічні рекомендації щодо оптимізації індивідуального стилю поведінки. У цьому контексті "coping" як індивідуальний процес адаптації і подолання життєвих подій може являти собою психологічний "міст" в сторону самореалізації особистості. Хоча концепція копінга не має прямого відношення до теорії самореалізації особистості, але сама ідея про психологічний подоланні стресових ситуацій є дуже важливою для оцінки особистісного зростання, індивідуальності і самоактуалізації особистості. У зв`язку з цим, завдання копінга полягає в збереженні оптимального рівня позитивної адаптації, що є умовою самореалізації особистості. Для цього "coping" має в своєму розпорядженні когнітивні, емоційні та поведінкові стратегії.

Таким чином, в нашому дослідженні, ми будемо розглядати "coping" як сукупність когнітивних, емоційних і поведінкових стратегій особистості, спрямованих на досягнення адаптації до стресових ситуацій, подолання життєвих криз і самореалізації особистості в рамках її професійної діяльності.

Жукина Е. В.