Роль оптимізму і песимізму в впорається поведінки особистості

У період інтенсивних соціальних змін, що відбуваються в сучасному суспільстві, актуальним є вивчення того, яким чином людині вдається впоратися з життєвими труднощами, до яких стратегій вдаються люди, щоб впоратися з ними і запобігти емоційні порушення. Специфіка нашої роботи в тому, що ми робимо акцент не на дефіциті, а на позитивній стороні совладания, а саме досліджуємо оптимізм як один з копінг-ресурсів особистості. Оптимізм і песимізм - широко поширені категорії в мистецтві, в науці, у філософії і в повсякденному житті. У більшості словників оптимізм і песимізм визначаються як особистісні диспозиції, що відображають позитивні або негативні очікування щодо конкретних подій або майбутнього в цілому. Scheier і Carver виділяють поняття діспозіціонний оптимізм, визначаючи його як особистісний фактор, що відображає глобальні установки щодо майбутніх можливостей і сенсу дій в майбутніх життєвих подіях.

Інший важливий термін в області досліджень з даної проблематики - "впорається поведінки", під яким розуміється цілеспрямоване поведінку особистості, усуває або зменшує шкідливий вплив стресу способами, адекватними особистісним і ситуаційним особливостям. У такій поведінці відбувається вибір стратегій (копінг-стратегій), заснованих на ресурсі (копінг-ресурсі) особистості або середовища і визначають успішну або неуспішну адаптацію.

Основна мета нашого дослідження - визначити роль оптимізму і песимізму (як стійких особистісних характеристик) в психологічному совладания з важкими життєвими ситуаціями. У дослідженні взяли участь 215 учнів одинадцятих класів міської та сільської шкіл Костроми і області, а також їх батьки (50 осіб).

Виявлено відмінності між респондентами чоловічої і жіночої статі, між сільськими і міськими учнями одинадцятих класів, між дітьми і батьками. Ми переконалися в тому, що впорається поведінки старшокласників опосередковується статевими відмінностями, пов`язаними з ними соціальними ролями і мезофактори соціалізації.

Статистична обробка емпіричних даних дозволила зробити висновок про те, що оптимізм є предиктором активного проблемно-фокусированного стилю психологічного совладания особистості. Він лежить в основі позитивної переоцінки важкій ситуації, соціально-орієнтованого подолання, негативно пов`язаний з несовладаніем і іншими стратегіями, що належать до непродуктивного копінгу. Песимізм є предиктором емоційно-фокусированного стилю подолання, негативно пов`язаний з копінг-стратегіями стилю подолання, орієнтованого на вирішення проблеми. Отже, оптимізм можна назвати копінг-ресурсом, що дозволяє конструктивно впоратися з важкими життєвими ситуаціями. Однак в особливих ситуаціях, що не піддаються особистісному контролю, більш ефективною виявляється певна частка песимізму особистості. Іншими словами, оптимісти краще дозволяють труднощі, а песимісти легше миряться з невдачами, переживають їх на емоційному рівні.

Отже, перш ніж свідчити про вплив позитивних і негативних життєвих установок на впорається поведінки особистості, необхідно враховувати те, що у кожної особистості є певна частка оптимізму і песимізму, які як відносно стійкі особистісні характеристики існують в діалектичній єдності, в постійній взаємодії.

Замишляева М.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!