Взаємозв`язок механізмів антиципації, психологічного захисту і копінга

У сучасному світі зростаючих інформаційних навантажень і стресових ситуацій проблема подолання стресу стає все більш актуальною. В останні роки кількість людей, які страждають невротичними і психосоматичні розлади, неухильно зростає. За даними різних авторів, частота психосоматичних розладів становить від 30% до 57% від загального числа пацієнтів первинної медичної мережі та коливається в загальній популяції населення від 11 до 52%. За даними В. Ф. Десятникова відсоток одужання при неврозах становить близько 58, в кращому випадку - 65% (А. С. Кисельов, З. Г. Сочнева).

Поряд з цим величезна кількість здорових людей піддаються впливам різних стресорів.

Об`єктом дослідження стали механізми антиципації, психологічного захисту і копінга.

Як предмет дослідження виступили взаємозв`язку механізмів психологічного захисту, антиципації і копінг-стратегій. Мета дослідження: виявити взаємозв`язок між даними механізмами. У діагностичних цілях були застосовані наступні методики:

1) Тест антіціпаціонной спроможності (В.Д. Менделевич) -2) Опитувальник "Індекс життєвого стилю" (Р. Плутчик) -3) Відмірювання заданого тимчасового інтервалу (А. С. Дмитрієв, З. В. Войтюкова) -4) Копинг

- тест (Р. Лазарус) - 5) Методика "Проба Шарпантьє" - 6) Методика Е. Хайма для дослідження копінг-поведінки.

У якості піддослідних виступали особи 30-50 років, які проходять лікування в денному стаціонарі психотерапевтичної поліклініки м Казані, Республіканської клінічної психоневрологічної лікарні, Міської клінічної лікарні № 18 (120 чоловік). Контрольну групу склали здорові випробовувані (30 осіб) також у віці 30-50 років. Загальний обсяг вибірки становить 150 осіб. Критеріями диференціації послужило наявність в анамнезі психосоматичного або невротичного розладу. Для реалізації мети дослідження експериментальна вибірка розбита на дві підгрупи:

1) хворі, які страждають психосоматичними розладами (50 осіб);

2) хворі, які страждають невротичними розладами (70 осіб).

На основі отриманих нами даних можна сформулювати наступні висновки: Для осіб, які страждають психосоматичними і невротичними розладами, характерно дезадаптивной впорається поведінку, з опорою на механізми психологічного захисту і пасивні копінг-стратегії, спрямовані на зняття психічної напруги, емоційну розрядку і уникнення потенційно стрессогенной ситуації.

1) У групі умовно здорових переважає впорається поведінки з акцентом на прогнозування травмуючих ситуацій, активні копінг-стратегії, спрямовані на вирішення проблемної ситуації, оптимістичне ставлення до труднощів.

2) Поведінковий, емоційний і когнітивний блоки подолання більш інтегровані в групі умовно здорових випробовуваних. Це збільшує гнучкість впорається поведінки в даній групі.

3) впорається поведінки осіб, які страждають психосоматичними розладами, відрізняється від того, що упоралося осіб, які страждають на невротичні розлади більшою представленістю блоків механізму антиципації і копінг-стратегій, більшою адаптивністю.

4) Розвиток механізмів антиципації і адаптивних копінг-стратегій "альтруїзм" і "оптимізм" у осіб, які страждають психосоматичними і невротичними розладами, знижує напруженість примітивних механізмів захисту, робить впорається поведінки більш гнучким, розширює адаптаційні можливості.

5) Використання механізмів психологічного захисту "регресія" і "заміщення" призводить до більшої ригідності впорається поведінки в групах хворих, зміщуючи акцент з прогнозування та усвідомленого опанування на "автоматизоване", несвідоме і відстрочене у часі реагування, спрямоване на зменшення психічної напруги, викликаного стресової ситуацією.

АБИТ Ільдар Равильевич