Взаємозв`язок стратегій харчової поведінки з копінг-стратегіями і механізмами психологічного захисту

Визначення харчової поведінки має на увазі ціннісне ставлення до їжі і її прийому, наявність стереотипів харчування в звичайних умовах і стресових ситуаціях, індивідуально-особистісну орієнтацію на образ власного тіла і діяльність по його формуванню. Харчова поведінка, яке в нормі направлено на підтримку здоров`я і активність всього організму, в окремих випадках виявляється основою розвитку психосоматичного або психічного розладу або саме перетворюється в болісну форму залежної поведінки. Дослідники вказують на цілий ряд факторів, які формують тип і характер харчової поведінки. Розлад харчової поведінки розглядається як комплексне порушення здоров`я, що має власні психофізіологічні, психологічні та соціальні особливості і виникає під впливом як генетичних, так і соціальних факторів.

З метою вивчення психологічних механізмів формування порушень харчової поведінки нами було проведено дослідження дівчат у віці від 16 до 19 років. Дослідницька вибірка склала 60 осіб, з них 30 дівчат - учні хореографічного училища (I група), і 30 дівчат - активно займаються шейпінгом (II група). У дослідженні були використані методики оцінки особливостей харчової поведінки (голландський опитувальник харчової поведінки, Strein, 1986- опитувальник харчової поведінки Grunert, 1989), копінг-поведінки (методика визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма і індикатор копінг-стратегій Д. Амірхана) і особливостей психологічних захистів ( "Індекс життєвого стилю", Вассерман, Еришев, Клубова, 1999).

Статистична обробка даних (частоти, описові статистики, кореляційний аналіз) здійснювалася за допомогою статистичного пакета SPSS-14. Було виявлено, що в I групі найбільш віддається перевага виявився обмежувальний тип харчової поведінки, що характеризується навмисними зусиллями, спрямованими на досягнення бажаного ваги шляхом свідомого самообмеження в харчуванні і ігнорування сигналів тіла. У II групі найбільш віддається перевага виявилося емоціогенние харчова поведінка, яка передбачає емоційно обумовлене споживання їжі. З точки зору використання копінг, в обох групах найбільш уразливим виявився емоційний рівень подолання стресу (у II групі дещо частіше застосовуються непродуктивні копінг-стратегії на емоційному рівні). Крім того, в II групі більш виражена стратегія до уникнення проблем. В обох групах при незначних відмінностях переважають такі механізми психологічного захисту як регресія, проекція, реактивне утворення. Був виявлений ряд значущих кореляційних взаємозв`язків між показниками методик (коефіцієнт Пірсона- значимість на рівні 0,05) в кожній групі окремо і в загальній вибірці.

Отримані результати дозволяють підтвердити взаємозв`язок копінг-поведінки і харчової поведінки (зокрема, непродуктивність на емоційному рівні копінга впливає на схильність до емоціогенних типу харчової поведінки), а обмежувальний тип харчової поведінки підтримується непродуктивністю на когнітивному і поведінковому рівнях копінга. Чим більше переважає механізм психологічного захисту по типу регресії, тим частіше реалізується обмежувальний тип харчової поведінки, а механізм "реактивне освіту" підсилює частоту "емоціогенного" і "зовні обумовленого" харчової поведінки. У другій групі стратегія до уникнення проблем більш виражена і пов`язана з емоційно обумовленим споживанням їжі. Схильність до емоційно непродуктивному копінг-реагування частково пояснюється психофізіологічними особливостями підліткового і юнацького періодів. Вибір стратегії харчової поведінки визначається більшою мірою соціальної і культурної ситуацією, сімейними особливостями харчової поведінки і механізмами психологічного захисту. Проте, емоційно незрілі реакції, схильність до уникнення вирішення проблем трансформуються в харчовій поведінці як в формі нездорових харчових звичок, так і в формі надмірної персоніфікації харчової поведінки, яке з поведінки, пов`язаного, перш за все, з прийомом їжі, перетворюється в поведінку, пов`язане з соціальним статусом, самоствердженням і самоприйняття.

Польська Н. А., Новікова Н. А.