Структура впорається поведінки в різних типах сімей

У тезах представлені результати дослідження сімейного впорається поведінки в різних типах сімей: виховують дітей-інвалідів та з умовно здоровими дітьми, а також з різним рівнем адаптації / згуртованості. Таке порівняння дозволяє вивчити особливості та структуру впорається поведінки сім`ї в цілому, знаходиться в ситуації хронічного стресу і стикається з епізодичними стрессорами.

У дослідженні взяла участь 21 родина: 11 сімей з дітьми-інвалідами та 10 сімей з умовно здоровими дітьми. Були використані наступні методики: "Шкала сімейної адаптації та згуртованості" (Д. Х. Олсона, Дж. Портнером, І. Лаві), "Тест смисложиттєвих орієнтацій" (Д. А. Леонтьєва) і "Копинг-поведінка в стресових ситуаціях" ( адаптований варіант Т. А. Крюкової) .Обработка даних проводилася в кілька етапів:

1. Були виявлені провідні копінг-стратегії у членів різних типів сімей. У сім`ях з умовно здоровими дітьми переважають такі стратегії, як поведінка, спрямоване на вирішення завдання (члени сім`ї значно рідше йдуть від проблем, вважаючи за краще поставитися до виниклої важкої ситуації як до задачі і зосередитися на її вирішенні), емоційне реагування на що відбувається життєву ситуацію (допомагає членам сім`ї уберегти свою психіку від несприятливого впливу стресу, оскільки продуктивної складової даного стилю виступає можливість емоційної розрядки) або її уникнення (члени сім`ї намагаються ся різними способами обійти або уникнути необхідності вжиття дій). У сім`ях з дітьми-інвалідами основними стратегіями поведінки були відволікання (прагнення отримати задоволення від речей, які не мають відношення до конкретної ситуації: приємні покупки, улюблена їжа, читання книг, перегляд телевізора, прогулянки по улюбленим местам- прагнення побути на самоті, віддалитися від тривожної ситуації) і соціальне відволікання (прагнення перебувати в групі людей, виговоритися, поділитися своїми переживаннями з близькими людьми, звернення до професійної допомоги). Ми вважаємо, що така різниця в стратегіях поведінки обумовлена тим, що умовно благополучні члени сім`ї справляються з труднощами легше за рахунок один одного в якості головного ресурсу, а сім`ї з дітьми-інвалідами в силу безвихідності їх ситуацій шукають відволікання і підтримку зовні.

2. Були вивчені копінг-стратегії в залежності від рівня адаптації та згуртованості сім`ї. Відмінностей не було виявлено. Можливо, даний результат свідчить про те, що сам по собі рівень адаптації та згуртованості є показником здатності долати важкі життєві ситуації і не впливає на показники копінг-стратегій.

3. Був проведений аналіз структури впорається поведінки в кожній конкретній сім`ї, виявлено провідні стратегії для кожної конкретної сім`ї і різниця у виборі стратегії між членами сім`ї. На підставі отриманих результатів можна зробити наступні висновки:

- вибір копінг-стратегій в сім`ях різних типів розрізняється по спрямованості: в сім`ях умовно здорових впорається поведінки спрямоване на вирішення завдання, або емоційне реагування, або уникнення вирішення проблеми в рамках сім`ї, в сім`ях же з дітьми-інвалідами копінг пов`язаний з відволіканням або соціальним відволіканням поза сімейного кола, імовірно через з відсутність можливості самостійного виходу з ситуації-вибір копінг-стратегій залежить від рівня адаптації та згуртованості сім`ї, імовірно високий рівень сем єйної згуртованості і адаптації є фактором, який сприяє зростанню стресостійкості сім`ї в цілому і кожного її члена;

- на аналізі кожної конкретної сім`ї було виявлено подібність і відмінність у виборі копінг-стратегій між усіма членами сім`ї. На жаль, малий обсяг тез не дозволяє розглянути детально структуру впорається поведінки в кожній родині.

Крилова Д. А.